Про тиляпію та ставки-охолоджувачі
Про тиляпію та ставки-охолоджувачі.
Особливістю риболовлі на водосховищі, яке є ставком-охолоджувачем атомної електростанції (АЕС), є те, що тут можна рибалити літніми снастями цілий рік. Однак любителі підлідного лову теж мають можливість відкрити свій сезон, щоправда, на кілька тижнів пізніше, ніж на звичайних водоймах. У цій статті йтиметься про особливості риболовлі на водосховищі Курської АЕС, розташованої в місті Курчатів Курської області.
Влаштування ставка-охолоджувача нашої АЕС, думаю, не має принципових відмінностей від інших подібних водойм. У загальному плані акваторія гідросистеми охолодження є дугою. Вода, охолоджуючи реактори АЕС, виходить із шлюзів теплим каналом. Охолоджуючись природним шляхом у власне водосховище, вона протікає в холодний канал, з якого потужними насосами подається знову на охолодження обладнання АЕС і цей процес йде безперервно.
Залежно від пори року вода охолоджується швидше чи повільніше. Рибалка зробить висновок, що зоопланктон та інші організми, які служать основним кормом для більшості видів риб, будуть переміщатися в ті шари води, температурний режим яких найбільше сприятиме їх життєдіяльності. Відповідно, у пошуках цього корму мігруватиме і риба, а тому не можна очікувати хорошого клювання хорошої риби в одних і тих же місцях. Рибу треба шукати. А оскільки місця для риболовлі в районі теплого каналу і нижче за течією обмежені, то часто доводиться задовольнятися тим, що є.
Далі йтиметься про особливості риболовлі в районі теплого каналу, тому що ця ділянка мені краще відома, ніж саме водосховище, а район холодного каналу, в плані риболовлі, мало чим відрізняється від звичайних водоймищ такого жмасштабу.
Загальна площа акваторії ставка-охолоджувача Курської АЕС дорівнює двадцяти квадратним кілометрам. Температура води на виході зі шлюзів, залежно від пори року, роботи енергоблоків та інших причин, коливається від дев'яти до двадцяти градусів вище за нуль. Тому планктон може бути ближче або далі від шлюзів, або ж стояти, як листковий пиріг на глибинах, які в деяких місцях перевищують двадцять метрів.
І все ж природа завжди знайде, чим заповнити порожнє місце. З'явилася тиляпія аурея – південноафриканська риба із сімейства цихлід. Як вона потрапила в наше водоймище, - може, хтось з акваріума випустив, може, навмисне у відрі привезли, - ніхто до ладу не знає. Одне достеменно відомо: спеціально тиляпією ставок-охолоджувач не зарибляли. Однак для життєдіяльності водоймища вона безсумнівно приносить користь. Зникли отруйні синьо-зелені водорості, які обходить стороною будь-яка інша риба. Тіляпія розправляється з ними, як карась із черв'яком.
Крім того, плодючість цієї рибки приголомшлива. Якщо виживання малька того ж карася становить приблизно десять відсотків, то тиляпії – майже дев'яносто! Більшою мірою це відбувається тому, що самка тиляпії мало не місяць оберігає мальків, що вилупилися, і в разі небезпеки засмоктує всю зграйку в свій рот. Як тільки небезпека мине, вона випльовує мальків і ті, заспокоївшись, ніби прилипають до боків своєї турботливої матусі. Виявляється, у самки тиляпії особливі залози з-під луски виділяють рідину, схожу на молочко, якою і харчуються мальки, що підростають. Для наших риб така турботливість, на жаль, дивина.
Хоча тиляпія не вважається велетнем, але, залежно від умов життя, вона може важити понад два кілограми. Мені, наприклад, неодноразово доводилося ловитипоплавочною вудкою тиляпію від кілограма та більше. Але набагато частіше докучають особини від тридцяти-п'ятдесяти грамів. М'ясо цієї риби біле, соковите, до смаку нагадує щось середнє між карасем і судаком. Ненажерливість тиляпії фантастична. Бере вона все та у всіх шарах води. Вночі її клювання не таке активне, але не зловити тиляпію неможливо. Єдине, що їй не подобається - це холодна вода. При десяти градусах вище нуля вона погано почувається, при восьми і нижче - гине.
І хоча тиляпія зараз розплодилася у величезній кількості, все ж таки у водосховищі АЕС можна з успіхом ловити й іншу рибу.
Тіляпія аурея - це риба із сімейства циклід, родом із Півдня Східної Азії. Риби блакитні з незвичайними відтінками, дуже гарні. Нині тиляпія – другий за значенням об'єкт прісноводного риборозведення у світі після коропа. Її вирощують в Африці, Азії, Європі та Америці, у прісній та морській воді. Шляхом гібридизації створено багато порід тиляпій.