Рік без цукру, всі за і проти
Давним-давно я була здоровою людиною. Принаймні мені так здавалося.
Чим більше я про це думала, тим розумнішими мені здавалися наведені в статті аргументи. Один із семи американців страждає на метаболічний синдром. Один з трьох має зайву вагу. Відсоток хворих на діабет стрімко зростає, а серцево-судинні захворювання є найпоширенішою причиною смерті.
Відповідно до викладеної у статті теорії, корінь всіх цих, та багатьох інших захворювань потрібно шукати у наявності величезної кількості цукру в нашому звичайному раціоні.
Блискуча ідея
Я проштудіювала цю тему вздовж і впоперек і вигадала вихід. Я вирішила влаштувати експеримент і подивитися, наскільки важко буде моїй сім'ї (я, чоловік і двоє наших дітей 6 та 11 років) харчуватися лише тими продуктами, в яких немає цукру.
Ми виключили з нашого раціону будь-які солодощі – звичайний цукор, мед, патоку, сиропи, фруктові соки тощо. Ми відмовилися від замінників цукру та алкоголю, до складу якого входить цукор. Єдиний виняток становили цілісні фрукти, які були солодкими від природи.
Мені було дуже цікаво, як важко обходитися зовсім без цукру і чим це закінчиться. Я була переконана, що відмова від солодкого піде моїй родині на користь. Але я й уявити не могла, що ефект виявиться настільки чудовим.
Через рік без цукру
Ефект не був миттєвим і разючим, але все одно досить помітним: чим довше я обходилася без цукру, тим краще я почувала себе, тим більше у мене було енергії. І якщо я сумнівалася у причинно-наслідковому зв'язку, то незабаром сталася подія, яка стала доказом: день народження мого чоловіка.
Для свого дня народження мій чоловік вибрав торт зкількома шарами бісквіту, просоченими банановим кремом. Я не тільки не отримала насолоди від свого шматочка, але навіть не змогла його доїсти. Голова стала важкою і серцебиття почастішало. Я відчула себе жахливо.
Мені стало легше тільки після того, як я годину провалялася на дивані. І я подумала, що цукор, напевно, завжди так впливав на моє самопочуття, але раніше я цього не помічала, бо вважала за норму.
Після того, як рік минув, ми повернулися до звичайного раціону. Я підрахувала, скільки днів мої діти пропустили школу через хворобу, і порівняла результат з минулим роком, коли ми жили без цукру. Різниця була вражаючою. Торік моя дочка Грета, наприклад, була відсутня на заняттях лише два дні, а цього — 15.
Звичайно, ми більше не збираємося відмовлятися від цукру зовсім, але сильно скоротили його споживання. Зокрема, десерти ми дозволяємо собі лише у особливих випадках. Мій організм дуже вдячний мені за це. Тепер я не боюся, що в середині дня моя енергія висохне. І взимку ми не так боїмося грипу, як раніше. Але навіть якщо хтось із нас занедужує, то видужує значно швидше.
На мій великий подив, після року без цукру ми всі почуваємося здоровішими і сильнішими.