Що робити, якщо навчання не в радість домашнє навчання, екстернат, зміна школи
Про те, що «школа подрібніла», «вчителі не вчать», «діти не розуміють», а «батьки божеволіють» говорять усі: тата, мами, педагоги, психологи, чиновники… Але проблема залишається. Ольга Зайченко назвала шкільне навчання «катастрофою»: «Коли я відкриваю зошити своїх дітей, розумію, що не можу бути для них прикладом, ніби не вчилася ні в школі, ні в інституті. І запитую себе — навіщо все так ускладнювати? Чому не можна зробити навчання простим та зрозумілим? І, головне, діти дуже втомлюються».
Справді, шкільні програми сьогодні множаться і змагаються між собою складно, а діти змушені просиджувати над підручниками до пізньої ночі. Чи можна знайти вихід із ситуації, і як навчати дітей?
За часів СРСР усі діти навчалися за єдиною програмою. Сьогодні в Україні діє понад десяток програм, серед яких «Школа України», «Перспектива», «Школа 2100», «Початкова школа XXI століття», «Гармонія», «Перспективна початкова школа», «Планета знань», «РІТМ», "Початкова інноваційна школа", система Занкова, система Ельконіна-Давидова, "Школа 2000". Кожна з них має свої особливості та розрахована на певний базовий рівень знань дитини.
Школа - це давно вже не дорога до знань, а шлях у незвідане
Наприклад, "Школа 2100" орієнтована на розвиток особистості, а навчання побудовано за схемою "від простого до складного". Щоразу дітям пропонують виконати не принципово нові завдання, а схожі на попередні, але складніші. При цьому батьки вважають цю програму дуже складною.
«Я навчалася „за Занковим“. Вона вважається складною. Найлегша і, як наслідок, найбезглуздіша.„Школа Укаїни“, — каже Марина Лукіна, мама другокласниці Лізи. — Знайомі навчаються за програмою „Школа 2100“, можна сказати, всією родиною. Без інтернету робити нема чого. Для мене все це дико, бо зі мною ніхто і ніколи уроки не робив, сама робила».
«Син навчається за програмою „Гармонія“, і ми робимо уроки разом. Спочатку без участі батьків не вийде нічого. З деяких предметів більше потрібна допомога, з деяких менше», — розповідає мама четверокласника Кирила Людмила Вороніна.
Інші батьки скаржаться на те, що в школі їхні діти здобувають зовсім не ту освіту, про яку вони мріяли. «За пропискою мій син потрапив до гімназії №5. Рівень знань там мене не влаштовував, і я перевела його в приватну і, треба сказати, дуже недешеву. За кілька років зіткнулася з тим, що дитині довелося наймати репетитора, бо вона перестала розуміти предмет. Коли я почала з'ясовувати, чому так сталося, виявилося, що на всі уточнюючі питання вчитель відповідає: „Треба було уважніше слухати на уроці“, — розповідає Тетяна Солодянкіна. — З інших предметів дитина, навпаки, значно обганяла програму. Наприклад, коли мій син здає другий DELF французькою, його однокласники вчили алфавіт. Ну, це б нічого, якби для мого сина змогли зробити окрему програму навчання, але на це приватна гімназія піти не змогла».
Учні, яким дійсно подобається витися, сьогодні велика рідкість. І винними в цьому найчастіше є чиновники від освіти та байдужі педагоги. Фото: Анна Майорова
Багато у питанні навчання залежить і від вчителів. Багато педагогів зізнаються, що не вважають правильними програми, за якими працюють. «Я не згодна з програмою, яку прийнято в нашій гімназії. Явважаю її неправильною, але я не маю виходу. Я змушена викладати по ній, або піти», — розповіла вчителька української мови в одній із гімназій Єкатеринбургу на умовах анонімності.
Часто проблема — не лише програма навчання, а й ставлення вчителя до учня. «Мого сина в цій чверті «трійку» з фізкультури вкотили: за те, що не приніс ковзани. Дитина сказала вчителю фізкультури, що не понесе професійні ковзани на урок, бо лід кривий і можна зіпсувати дорогі леза. На це вчителька відреагувала записом у щоденнику «Сказав вчителю фіз-ри: „Мені начхати на ваші оцінки“», — ділиться Тетяна Меркулова.
У школі тепер не дають знання та не готують до вступу до вишу, а тренують здавати ЄДІ. Фото: Олександр Мамаєв
Думка Євгенії Горіної, висловленої у Facebook, була підтримана багатьма батьками: «Жоден учитель не розповідає і не показує особистим прикладом, що знання – це круто, корисно, привабливо. Вчителів чи бояться, чи цінують за дружелюбність, чи вважають прохідним елементом.
У школі цінується: швидкість реакції, пам'ять, уміння знаходити алгоритм, пристосовуватися, не лізти з ініціативою та мовчати. У результаті любові до знання та розуміння його значущості немає. Є прагнення не впасти до лав двоєчників. І не тому, що двієчники погані люди (навпаки, чудові хлопці та чудові дівчата), а тому, що двієчникам вчителі так майстерно виносять мозок, що жити зовсім не хочеться».
Часи, коли всі вчили літери з однієї «Азбуки» — у минулому. Зараз і підручники різні, і підходи до навчання. Фото: Олександр Єльчищев.
На практиці виходить, що одні учні мучаться від того, що програма, вибрана для них, надто складна, інші на уроках позіхають від нудьги, оскільки пропонованізнання ними були давно самостійно засвоєні, треті не порозумілися з учителем.
Що робити, якщо школа не в радість?
Виходом у разі може бути;
# 1. переведення дитини до іншої школи з підходящою програмою навчання;
# 2. Переведення на домашнє навчання.
Останній спосіб найчастіше обирають батьки обдарованих дітей або дітей з особливостями розвитку та здоров'я. Однак цей спосіб може допомогти і тим, хто бажає, щоб їхня дитина мала великі знання і не залежала від думки вчителя, а також уникла можливих конфліктів з однолітками. Батьки, які вже перевели дітей на домашнє навчання, розповідають, що діти стали краще навчатися.
«Минулого року я вирішила забрати дитину на домашнє навчання. Підшукала екстернат у Новосибірську. Син навчається вдома, складає іспити перед комп'ютером та веб-камерою. При цьому виключена можливість того, що він не сподобається вчителю. Оцінка знань є абсолютно об'єктивною. Ти можеш навчатись у будь-якому місті в будь-якій країні. Нам, наприклад, до Новосибірська потрібно буде приїхати лише кілька разів – на випускні іспити, – розповідає Тетяна Солодянкіна. — За п'ять місяців мій син освоїв програму сьомого класу. І оцінки у нього — четвірки та п'ятірки. Крім того, це в рази дешевше за приватну школу.
На рік за домашнє навчання я плачу стільки ж, скільки у приватній гімназії за місяць. Однак я розумію, що якісь речі треба вивчати з викладачем. Наприклад, у нас репетитор з англійської та французької, а також з фізики та математики. Але навіть так виходить дешевше та ефективніше.
Адже в школі програму розтягнуто на дев'ять місяців, а репетитор може пояснити все набагато швидше».
Зазначимо, що при переведенні дитини в іншу школу вам необхідно буде:ознайомитись із програмою, за якою там навчають. При цьому варто враховувати індивідуальні особливості учня: уважність, посидючість, здатність до сприйняття нової інформації. Також варто поговорити з викладачами та батьками школярів, аби унеможливити можливі конфліктні ситуації.
При переведенні дітей на домашнє навчання вам знадобиться екстернат і отримати згоду навчального закладу, до якого вас припишуть. Нижче наведемо докладний алгоритм дій.
Алгоритм переведення дитини на домашнє навчання
# 1. Повідомте школу, в якій навчається ваша дитина про те, що хочете перевести її на домашнє навчання.
# 2. Напишіть заяву з проханням перевести вашу дитину на домашнє навчання до департаменту освіти. Якщо у вашої дитини проблеми зі здоров'ям або вона не може відвідувати школу у зв'язку із заняттями спортом або творчістю, то вкажіть це. Якщо таких причин немає, то вкажіть, що переклад здійснюється за власним бажанням. Розглядом заяв займаються спеціальні комісії. На підставі їх вирішення видається наказ, що прикріплює дитину до того навчального закладу, де він проходитиме підсумкові атестації.
# 3.Заберіть документи дитини зі школи.
# 4. Після видання наказу в школі, до якої прикріплено дитину, підписується наказ, де вказується обов'язкова програма, що відповідає його віку, а також терміни проходження проміжної та підсумкової атестації.
# 5. Далі між батьками дитини та школою підписується договір, в якому прописуються всі обов'язки та права сторін, графіки проведення атестації, лабораторні та практичні заняття, на яких учень обов'язково має бути присутнім.
ВАЖЛИВО: При оформленні домашнього навчання з власногоБажання шкільні викладачі не повинні приходити додому до дитини. Однак багато батьків домовляються про додаткові заняття за певну плату. Але важливо пам'ятати, що такі питання вирішуються виключно за особистою домовленістю.