Слухові галюцинації про що говорять голоси в голові
У недавньому дослідженні вчені спробували з'ясувати природу галюцинацій, а також зрозуміти, чому багато людей чують голоси, але лише декого це турбує.
Є ціла низка психічних станів, пов'язаних з галюцинаціями, наприклад, шизофренія. Часто саме слухові галюцинації (тобто ті, що з'являються у формі голосів) змушують людину відчувати дискомфорт та тривогу. Однак чують голоси в голові не тільки люди з психічними захворюваннями.
Хоча точних механізмів галюцинацій не встановлено, є кілька теорій, які намагаються пояснити їхню природу. Деякі психологи вважають, що важливу роль у цьому процесі відіграє очікування.
Дослідник у галузі психіатріїАльберт Пауерс вважає, що галюцинації можуть виникати через дисбаланс між нашими очікуваннями та інформацією, яку ми отримуємо за допомогою почуттів. Людина починає сприймати те, що чекає, а не те, що кажуть йому почуття.
Експеримент із шахівницею
Команда вчених на чолі зЙєльським університетом у Нью-Хейвені спробувала докладніше вивчити цю теорію. Вони хотіли краще зрозуміти слухові галюцинації та визначити фактори, які змушують сприймати їх як тривожний сигнал.
Наприклад, у попередніх дослідженнях команда Єльського університету виявила, що описані здоровими людьми слухові галюцинації часто нагадували ті, які відчувають люди з шизофренією. Важливою відмінністю є те, як сприймаються ці галюцинації. Наприклад,екстрасенси схильні сприймати їх як позитивний досвід.
У новому експерименті вчені розділили учасників на чотири групи: тих, хто чув голоси (з психічними).захворюваннями і без) і тих, хто не чув голоси (з психічними захворюваннями і без). До тих, хто чув голоси, але не страждав на психічні захворювання, віднесли і шахраїв, які стверджували, що чули людей з потойбічного світу.
Для дослідженнявчені використовували процедуру, розроблену в Єлі в 1890-х роках. Учасникам надавали візуальний стимул (шахова дошка) та голосовий супровід. Під час експерименту мозок учасників постійно сканувався. Тон голосу періодично змінювався, інколи ж відтворення взагалі припинялося.
Учасників просили повідомляти про почутий голос натисканням кнопки. Таким чином, утримуючи кнопку протягом тривалого часу, вони демонстрували впевненість у почутому.
Через якийсь час учасники почали повідомляти про появу голосів, побачивши шахівницю, навіть якщо насправді нічого не відтворювалося. Можна сказати, що учасники всіх чотирьох груп піддалися галюцинаціям, пов'язаним із їхніми очікуваннями.
Що показало сканування мозку?
Під час випробувань особлива увага приділялася ділянці мозку, яка, як відомо, викликала слухові галюцинації при штучному стимулюванні. Виявили, що коли люди повідомляли, що чули голос, коли його не було, ця частина мозку активувалася, підтверджуючи галюцинацію.
Дослідники також використали комп'ютерне моделювання поведінки учасників, що дало їм можливість диференціювати людей із психічними розладами від здорових. Крім того, вони виявили, що людям із психозом було важко погодитися з тим, що насправді вони нічого не чули.
Команда сподівається, що отримані результати допоможуть розробити об'єктивний спосіб виявлення людей, які потребуютьлікування, та ефективні методи лікування для них.