Стиль керівництва
Стиль керівництва — це стиль поведінки керівника зі своїми підлеглими, який, залежно від ситуації, включає суб'єктивно-психологічні характеристики керівника та є спрямованим на досягнення поставлених завдань.
Поведінка - сукупність дій і вчинків, спосіб життя, певні дії, вміння поводитися відповідно до встановлених правил.
Менеджмент і практична психологія свідчать, що більшість підлеглих при отриманні розпоряджень від менеджера велике значення мають такі чинники, як тон, манера поведінки керівника, конкретні слова. Дуже важливо враховувати та підбирати ролі, які відповідають професіоналізму для кожного працівника індивідуально. З таких чинників складається конкретний стиль керівництва. Зазвичай, він підкріплений досвідом, професійними знаннями, вихованням, системою цінностей керівника, його темпераментом, тобто усім, що визначає особистість.
Кожен керівник має бути психологом, адже правильно обраний стиль керівництва підвищує якість та результативність роботи, впливає на результати діяльності колективу. Поведінка керівника, його вміння керувати підлеглими створює здоровий клімат у колективі, сприяє розвитку творчої ініціативи працівників, що зрештою дає не менший виробничий ефект, ніж автоматизація праці.
Роль стилів керівництва велика, оскільки вони впливають показники діяльності організації, психологічний клімат у колективі, виконавську дисципліну. За підсумками аналізу літературних джерел запропоновано виділити основні риси стилів керівництва:
- Цілеспрямованість (спрямованість на досягнення конкретних виробничих цілей);
- Гнучкість (змінюється взалежно від ситуації);
- Адекватність ситуації (тобто застосовується у певній ситуації);
- Суб'єктивність (пов'язана з діями суб'єкта, тобто людини, особистості; відображає думки, переживання тільки даного суб'єкта, особистий, індивідуальний.)
— Об'єктивність (існування поза людською свідомістю та незалежно від неї, незалежність від волі, бажань людини).
- Актуальність (важливий для цього часу);
— Динамічність (сучасне бізнес середовище характеризується своєрідною невизначеністю і динамікою, саме тому досить швидко можуть змінюватися поставлені завдання та пріоритети компанії, які відповідно змінюються в часі стилі керівництва;
— ґрунтуються на характері особистості керівника;
— Стиль за своєю суттю не є вродженою якістю, а формується поступово у процесі діяльності та відповідно змінюється, його можна коригувати та поступово розвивати;
— Зумовлений культурними цінностями керівника, традиціями організації тощо.
На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що керівництво та лідерство є двома відмінними, але взаємодоповнювальними системами, кожна з яких має свої функції та характерні види діяльності, причому обидві є необхідними складовими управління будь-якої організації. Керівництво є функцією менеджменту, що об'єднує, і пронизує всі управлінські процеси на підприємстві. Методи менеджменту кожного керівника мають своє поле застосування, свої недоліки та переваги, які можуть виявлятися залежно від ситуації у групі працівників.
Мистецтво керівництва полягає в тому, щоб у конкретних просторово-часових умовах та для підлеглої групи працівників підібрати такий комплексуправлінських дій, який забезпечить максимальну ефективність роботи групи, це пріоритетний напрямок для досягнення високих результатів у стилі керівника.