Тиреотоксикоз, гіпертиреоз – причини, ступеня тяжкості, лікування

Тиреотоксикоз (гіпертиреоз) – синдром, який розвивається внаслідок підвищеного вмісту гормонів щитовидної залози у крові. Зазвичай терміни «тиреотоксикоз» і «гіпертиреоз» вживаються як синоніми, але деякі вчені-медики надають їм різного змісту, називаючи гіпертиреоз підвищення рівня гормонів, що має минущий характер, а тиреотоксикоз – постійне.

Причини розвитку тиреотоксикозу

Захворювання, у яких може спостерігатися тиреотоксикоз:

  • дифузний токсичний зоб;
  • багатовузловий токсичний зоб;
  • підгострий тиреоїдит (у перші 1-2 тижні);
  • аутоімунний тиреоідит;
  • тиреотоксична аденома;
  • фолікулярний рак щитовидної залози.

Класифікація тиреотоксикозу

Вирізняють такі ступені тяжкості тиреотоксикозу:

  • І ступінь – симптоматика не різко виражена, основний обмін не перевищує 30%, пульс менший за 100 ударів за хвилину, порушення з боку інших органів та систем відсутні;
  • ІІ ступінь – симптоматика чітко виражена, спостерігається втрата маси тіла, тахікардія досягає 100-120 ударів за хвилину, основний обмін +30-60%, приєднуються порушення з боку шлунково-кишкового тракту;
  • ІІІ ступінь – виражена кахексія, основний обмін + 60% і вище, частота пульсу перевищує 120 за хвилину, розвивається миготлива аритмія, серцева недостатність, порушення функції печінки.

Ускладнення тиреотоксикозу

Найбільш поширені такі ускладнення тиреотоксикозу:

  • серцево-судинна недостатність;
  • тиреотоксичний криз.

Тиреотоксичний криз

Чинники, які провокують розвиток тиреотоксичного кризу:

  • груба пальпація щитовидної залози;
  • хірургічневтручання на щитовидну залозу;
  • інфаркт міокарда;
  • психічна травма;
  • непрохідність кишечника;
  • вагітність та пологи;
  • інтеркурентна інфекція (пневмонія);
  • прийом надлишкової кількості йоду;
  • вживання деяких лікарських засобів, що вивільняють із зв'язку з білком тиреоїдні гормони (саліцилати, клофібрат).

На тлі різкого збільшення окисних процесів у клітинах вивільняється величезна кількість теплової енергії, що призводить до гіпотермії (підвищення температури тіла).

Разом з цим може розвиватися миготлива аритмія та серцево-судинна недостатність, порушення з боку шлунково-кишкового тракту та центральної нервової системи.

На тлі тиреотоксичного кризу може приєднатися відносна недостатність надниркових залоз.

При тиреотоксичному кризі хворі збуджені, неспокійні, може бути дезорієнтація у часі та просторі або навіть коматозний стан.

Температура тіла підвищена до 38гр.

Тахікардія може досягати 150 ударів за хвилину, хворих турбують болі в ділянці серця, ядуха.

Приєднується нудота, діарея, біль у животі. Може розвиватися жовтяниця внаслідок печінкової недостатності, що є прогностичним несприятливим симптомом.

Лабораторна діагностика тиреотоксикозу

Підтвердити наявність тиреотоксикозу можна за допомогою визначення загального та вільного трийодтироніну (Т3) та тетрайодтироніну (Т4), тироксизв'язуючих білків.

Інструментальні методи дослідження (ультразвукове, радіонуклідне вивчення щитовидної залози) застосовують для діагностики захворювань, що призводять до надмірного вмісту тиреоїдних гормонів у крові.

Лікування тиреотоксикозу

Лікування даного синдрому має проводитися комплексно.

  1. З метою заспокійливої ​​дії призначають седативні препарати. Разом з тим барбітурати (наприклад, фенобарбітал), крім заспокійливого ефекту, також знижують рівень тиреоїдних гормонів в організмі.
  2. Лікувальні дози йодиду (розчину Люголя) знижують рівень Т3 та Т4 у крові через пару тижнів.
  3. Бета-блокатори (атенолол, анаприлін, метопролол) зменшують силу та частоту серцевих скорочень, відновлюють та уповільнюють синусовий ритм, сприяють зникненню екстрасистолії, знижують артеріальний тиск. Таким чином вони зменшують навантаження на серце, профілактують розвиток серцево-судинної недостатності.
  4. Тиростатичні препарати (мерказоліл, тіоурацил) блокують утворення тиреоїдних гормонів.

При тяжкому ступені тиреотоксикозу показано хірургічне лікування. Попередньо хворого необхідно ретельно підготувати до операції, повністю ліквідувавши прояви тиреотоксикозу. Потрібно пам'ятати, що хірургічне видалення частини щитовидної залози може ускладнитися асфіксією внаслідок кровотечі, парезом зворотного нерва, гіпотиреозом або гіпопаратиреозом.

У деяких випадках для лікування тиреотоксикозу застосовують радіоактивний йод.

Сторінка виявилася корисною? Поділіться нею у своїй улюбленій соцмережі!