Тропічна малярія симптоми

Інфекційне захворювання малярія («болотна лихоманка») проявляється у формах – тропічна, три- та чотириденна. Інфікування у всіх випадках відбувається при укусах комахами роду Anopheles. Збудники захворювання, через слину комахи (аналогічно зараженню кліщовим енцефалітом), потрапляють у кровоносну систему людини. Тропічна малярія викликається найбільш патогенним паразитом Plasmodium falciparum, триденна форма – найпростішими Plasmodium vivax та Plasmodium ovale. Причиною чотириденного захворювання є інфікування мікроорганізмом Plasmodium malariae. При цьому тропічна малярія, симптоми якої на початку постінкубаційного періоду подібні до інших видів захворювання, має ширше поширення і діагностується в 91% випадків. Всесвітня організація охорони здоров'я зазначає, що найбільша кількість смертних випадків відзначається при інфікуванні найпростішим паразитарним Plasmodium falciparum, який є головним збудником болотної лихоманки.

Тропічна малярія: як виявити захворювання

Зазвичай інкубаційний період тропічної малярії у прихованій формі триває 7 – 10 діб. Перші ознаки захворювання можуть виявлятися в його кінці і виражаються підвищеною втомою, головним болем та нудотою, ознобом та зниженням апетиту. Ознаки малярії у дорослих виражені постійним пропасним синдромом. У поодиноких випадках він має ініціальний чи неправильний характер. На відміну від трьох- та чотириденної форми, під час нападу тропічної малярії озноб може не спостерігатися. Приступ лихоманки може тривати 30 – 40 годин, причому у період падіння температури інтенсивності потовиділення немає, але посилюються біль у суглобах і м'язах. Крім того, ознаки маляріїпроявляються у дітей та дорослих наступним чином:

головний біль;
наявність судомного синдрому;
розлад сну, що супроводжується сутінковою свідомістю;
холемія, що супроводжується гепатитним синдромом;
наявність симптоматики легеневих захворювань (бронхіту чи бронхопневмонії);
порушення роботи шлунково-кишкового тракту, що супроводжується болями в животі, блюванням, діареями;
дисфункція нирок.

Через широкість та різнорідність симптоматики, тропічна малярія, симптоми якої зазвичай проявляються комплексно, досить важко діагностується та диференціюється, особливо в перші дні після інкубаційного періоду, від інших форм захворювання.

До особливостей тропічної малярії належать:

вироблений імунітет нетривалий, і пацієнт може багаторазово піддаватися інфікуванню Plasmodium falciparum з перебігом хвороби в повному обсязі;
лікування захворювання може тривати від 6 місяців до року з наявністю рецидивів у вигляді нападів та загостренням хвороби.
при первинному інфікуванні та ослабленому загальному імунітет організму можуть виникати малярійний коматозний стан та дисфункція роботи нирок.

При цьому прогноз усіх атипових течій тропічної малярії є досить негативним. Особливо ускладнено лікування у країнах з низьким рівнем санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів. Як показує досвід боротьби з болотяною лихоманкою, найбільш дієвим способом є знищення вогнищ розмноження малярійних комарів. У колишньому Радянському Союзі до 1960 року тропічна малярія як інфекційне (епідемічне) захворювання було ліквідовано, а поодинокі випадки зараження спостерігалися у прикордонних районах Закавказзя та СередньоїАзії, при зальоті малярійних комарів із Туреччини та Афганістану. У 1997 через низький рівень санітарно-гігієнічних заходів у Таджикистані був епідемічний спалах тропічної малярії, внаслідок якого близько 30 тисяч хворих було госпіталізовано.

Лікування малярії

Лікування такого захворювання, як тропічна малярія, симптоми якої виявляються лише наприкінці інкубаційного періоду, здійснюється з використанням медикаментозної терапії. Основним лікарським препаратом, як і сто років тому, є хінін чи хлорохінін. Однак після спалаху епідемії в Середній Азії в 1997 році, збудник тропічної лихоманки Plasmodium falciparum набув стійкості до останнього препарату, і він замінюється рекомендованими Всесвітньою організацією охорони здоров'я комбінованими медикаментозними засобами з артемезініном (Maarem) , "Ріамет" - "Riamet"), які з успіхом застосовуються як профілактичні засоби. На Заході вони входять у набір ліків будь-якої людини, які виїжджають до тропічних країн Африки та Південно-Східної Азії. На жаль, ці препарати в Україні не проходили клінічної перевірки та не закуповуються за кордоном.