У лікарні Чунціна вирізають органи
Пані Лі Цзіньчжень (не справжнє ім'я), громадянка Китаю, сказала, що вона чула раніше про те, що послідовники Фалуньгун у Китаї мимоволі стають донорами органів для трансплантації, торгівля якими поширена у Китаї 10 років.
Лі, яка попросила не розкривати її особистість та місцезнаходження, розповіла кореспондентам «Великої Епохи» (The Epoch Times), що вона хоче повідомити світ про те, що вона бачила за 3 місяці перебування в 1-ій лікарні Медичного університету Чунціна взимку 2006 року.
Якось я бачила, як 7 поліцейських машин в'їхали у двір лікарні з бокового входу. З машин вийшло 20 поліцейських у цивільному, — сказала Лі про охорону, яка супроводжувала сімох чоловіків та жінок у наручниках, років 30-40. — Усі вони були дуже здоровими».
Цих людей відвели до старої будівлі зі сталевими воротами та двома рядами поліцейських перед ним, згадує Лі.
Так як Лі чула про вилучення органів у в'язнів послідовників Фалуньгун, і за поведінкою цих людей вона здогадалася, що вони були послідовниками Фалуньгун, яких привезли для отримання органів. Вона згадала, що вони виглядали «мирними та спокійними», тому вона й вирішила, що вони практикують Фалуньгун.
Наш репортер, який провів 4 роки у китайських в'язницях як в'язень совісті, ґрунтуючись на своєму досвіді, стверджує, що подібне перевезення ув'язнених є незвичайним. Ув'язнені чоловіки і жінки, як правило, не перевозяться разом, вони перебувають у віданні різних в'язниць. Крім того, хворі ув'язнені лікуються в амбулаторних блоках, а не в старому, занедбаномубудівлі.
Практикант, який працює в лікарняному комплексі, Лі сказав, що в лікарні використовують послідовників Фалуньгун для вилучення органів, і що ці семеро в'язнів, замкнених у занедбаній будівлі, були якраз ними. Їх привезли для використання як живі донори органів.
Цей студент також розповів, що його друг, однокурсник, був практикантом в операційній і перетворився на «м'ясника».
«Все, що він тепер знає, це як вбивати людей своїм скальпелем. Він став байдужим», - розповів студент про друга.
1-я лікарня Медичного університету Чунціна є державною медичною установою 3 класу. На сайті лікарні йдеться: «Наша лікарня є єдиною місцевою лікарнею міста Чунціна, яка отримала ліцензію на трансплантацію печінки та нирок, і має сучасні та передові технології для пересадки органів».
Один із прибиральників у лікарні сказав Лі: «Лікарі тут займаються не операціями, а вбивають людей. Кров розбризкана скрізь, по всій підлозі операційної кімнати».
За словами прибирача, він змиває кров шлангом, але операційну доводиться мити дві години. Як це можна назвати медичною операцією? Це більше схоже на звіряче вбивство», - сказав він.
Ця людина також стверджувала, що подібні операції виконуються на 3-му та 4-му поверхах будівлі, яка знаходиться навпроти стаціонару.
Після прочитання свідчень китайською мовою, Тохті, який був хірургом у Сіньцзяні, і сам один раз на вимогу начальства видалив орган у нещодавно страченого ув'язненого, сказав: «Тут все зрозуміло. Це схоже на переслідування».
Лікар Чжан, який тривалий час працював у лікарнях материкового Китаю і зараз проживає в Бангкоку, сказав репортерам.«Великої Епохи», що велика кількість крові на операційній підлозі після пересадки органу — це ненормально.
«Зазвичай такого не відбувається, – пояснив він. — Під час операції лікарі зупиняють кровотечу, використовуючи затискачі. Багато крові на підлозі свідчить про випадок медичної недбалості. Таке, безумовно, трапляється нечасто».Дивний ліфт
За словами Лі, вона неодноразово серед ночі бачила 4-5 чоловіків, котрі закочують каталки з трупами в дивний ліфт.
"Ніхто не використовував цей ліфт протягом дня", - сказала Лі. Їй було цікаво, навіщо він призначений.
Ці трупи були щільно загорнуті у кілька шарів зеленої ковдри, розповіла Лі. Зазвичай трупи так не пакували, і їх завжди перевозили на звичайних ліфтах.
«Тіла, що перевозяться на похмурому ліфті, ніхто не мав бачити. Можливо, це були тіла жертв, які вирізали органи», — додала вона.
«Жертв, які вижили, які можуть сказати, що з ними сталося, просто немає. Злочинці також навряд чи зізнаються, що вони брали участь у злочині проти людяності», — йдеться у їхній доповіді.
Грунтуючись на своїх дослідженнях, Кілгур і Мейтас підрахували, що з 2000 до 2005 року було пересаджено 41 500 органів, і найімовірнішими мимовільними донорами були послідовники Фалуньгун. Кілгур і Мейтас стверджують, ґрунтуючись кожен на своїх висновках, що практика насильницького вилучення органів у послідовників Фалуньгун та інших в'язнів совісті продовжується в Китаї досі.