У Монголії спостерігається повернення до традицій минулого - ховати померлих на схилах сопок та гір, не
Як передає кореспондент РИА "Новости", днями до відділення поліції одного з районів Улан-Батора надійшло повідомлення про те, що невідомі особи вивантажили з легкового автомобіля на горі Ноєнхангай, розташованій на околиці монгольської столиці, тіло людини і поїхали.
Очевидець події вирішив, що таким чином злочинці вирішили позбутися трупа. Співробітники поліції, які виїхали на місце події, в ході розслідування з'ясували, що родичі покійного таким чином поховали його.
За даними правоохоронних органів Монголії, це вже не перший випадок поховання померлих таким чином у межах монгольської столиці.
Як правило, у сучасній Монголії померлих ховають на цвинтарях у трунах, закопуючи їх у могилу.
У Монголії традиція ховати рідних та близьких відкритим способом сягає глибини століть. Вважається, що людину закопувати в землю не можна, тому що тоді її душа після смерті, не знайшовши виходу на волю, не зможе переродитися і перебуватиме в постійних муках.
За релігійними канонами, яким дотримуються майже всі монголи, після смерті людини його родичі йдуть до буддійського монастиря, звертаються до священнослужителя-лами з проханням вказати, коли і де ховати померлого. Той відкриває так звану "золоту скриньку" і вказує дату, час і місце, де має бути похована ця людина, щоб її душа "благополучно" потрапила на небо і могла відродитися в наступному житті. Тому, як правило, людину вивозили в гори, в долини чи в степ, клали тіло на землю і залишали його там назавжди.
Іноді, це робили вельми своєрідним способом - на віз, запряженийконем, клали тіло покійного і відпускали його. Кінь йшов і там, де померлий падав із воза на землю, вважалося місцем його поховання. При цьому вважалося, що якась перша тварина - собака, вовк, лисиця або птах підійде до покійного, в того він і переродиться в новому житті.
За часів Чингісхана існував інший спосіб похорону померлих. Воїнів цього полководця давнини, навпаки, закопували в землю і за місцем поховання проганяли табун коней, щоб ніхто й ніколи не зміг знайти могилу та осквернити сон померлих. Та й сам великий Чингісхан, за переказами, був похований саме таким чином, і, мабуть, тому досі не встановлено місце його поховання.