У театрі «На Перовській» розгоряється конфлікт між артистами та дирекцією
Замість вистав — шоу із крокодилами
Здавалося, цей сезон обійдеться без скандалів у театрах. Хіба що одні критики з'ясовували стосунки між собою та з приводу «Золотої маски». Але не тут було — галас, який почався в маленькому театрі «На Перовській», ось-ось потрясе Москву. Що трапилося у трупі спального району? Хто кого «їсть» і чому? – з'ясовував оглядач «МК».
Театр «На Перовській» справді невеликий — 108 місць, 23 артисти із зарплатою 20-23 тисячі на місяць, заснований 1987 року Кирилом Панченком і з того часу мав непогану репутацію молодіжного колективу, прописаного далеко від центру — у Новогирєєві. Я пам'ятаю, як донька Спартака Мішуліна, Каріна, прийшовши після театрального інституту до трупи, розповідала, що хоч там і немає гучних і напівголосних імен, але всі горять роботою. Так було до 2014 року, поки раптово не помер засновник театру Кирило Панченко — це сталося в Севастополі на відпочинку, його розбив інсульт. Разом із ним на посаді директора працював його старший брат Андрій. І ось худрук помирає і починається.
Втім, починається не одразу. Панченко-старший спробував запросити нового керівника — першим кандидатом став Карен Нерсісян, але розпочавши роботу над виставою «Вишневий сад» за Чеховом, він її так і не закінчив. Можливо, причиною цього стало те, що театр поставили на капітальний ремонт і свою першу роботу режисер змушений був показувати в Будинку ветеранів сцени. Але до репертуару він не увійшов і декорації від «Саду» досі стоять у фойє. Потім спробу очолити трупу зробив Петро Орлов, знову ж таки запрошений директором. Але протримався чотири місяці. Плани були великі, на два сезони, але, як розповіли мені артисти, дирекція не забезпечила випуск двох практично відрепетованих вистав.
Звичайно, історія неоднозначна і поєднання «акторська профспілка», тепер, швидше, лякають і відсилають, наприклад, у Театр на Таганці, де вже кілька років від діяльності цієї самої профспілки лихоманить трупу. Ця профспілка спочатку «з'їла», не подавившись, Юрія Любімова, потім одного директора, тепер з апетитом «їсть» нового — Ірину Апексимову. Суди, нескінченні листи до різних інстанцій аж до президента, ініціювання зборів — і все це замість нормальної роботи. І ось тепер профспілка – «На Перовській». Артисти зовсім не білі й пухнасті але, в даному випадку таки тут інші обставини, має сенс прислухатися до акторів, які вимагають лише одного — призначити їм худрука. Адже без лілера, режисера артисти у будь-якому театрі, з іменами і без — у кращому разі, як кинуті діти, у найгіршому — сучі діти. І їхній театральний кораблик пливе без керма і без вітрил у нікуди.
Чи намагалися самотужки артисти домовитися з директором, щоб уникнути трудового конфлікту?
— Директор практично не спілкується з трупою, не представляє людей, не інформує, — розповіла «МК» завлити театру та член профспілки Тетяна Комонова. — Лише кілька днів тому підписали колективний договір між дирекцією та працівниками. Навіть зітхнули, але, гадаєте, почалися, можна сказати, репресії проти тих, хто підписав колективний договір.
— Як це виглядає? Людей звільняють?
— Директор запитував у артистів: «Ти член профспілки?», якщо ні, то йди, працюй, а якщо входиш до профспілки, то будуть проблеми. На сьогоднішній день вже з'явився проект наказу зі звільнення семи осіб, з них якраз п'ять брали участь у колективних переговорах.
Молодий режисер Юрій Ніколаєнко, до кінця 2016 року має намір поставити 2 п'єси, 1патріотична, що постановляють велич Укаїни та велич людини праці. 2 спектакль дитяча казка.
Про інше я не можу нічого повідомити, чи йде планова робота в театрі. І жодного слова про своїх артистів та проблеми з ними. Натомість про патріотичність є – все як належить”.