В Україні відновили видачу – теплих кредитів як у опалювальний сезон платити менше
Як працює програма
«Теплі кредити» почали видавати українцям ще 2014 року. За цей час із бюджету витратили мільярди гривень. Гроші видавали державні банки (зараз до них приєднався націоналізований Приват). Головний мінус програми – ніхто не контролює, чи допоможуть витрачені кошти покращити енергоефективність будівлі. Більшість українців за допомогою теплих кредитів купили собі металопластикові вікна. При чому, якщо в будинку не встановлений лічильник на тепло та індивідуальний тепловий пункт (ІТП), нові вікна ніяк не допомагають заощаджувати, а в кращому випадку покращують комфорт.
«Минулий опалювальний сезон довів: енергомодернізація житла дозволяє в рази менше платити за комунальні послуги», – заявляють в агентстві Держенергоефективності. За їхніми даними, якщо в добре утепленому будинку встановити лічильник та ІТП, можна платити на 80% менше. Щоправда, будинків, які не потрібно утеплювати, в Україні не так уже й багато. 90% багатоповерхівок, які підрахували в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, необхідно тепломодернізувати. «90% усіх багатоповерхівок потребують термомодернізації. З них 60-70% будинків збудовано ще в роки індустріального будівництва за типовими серіями», – повідомили у відомстві.
«Минулий опалювальний сезон довів: енергомодернізація житла дозволяє в рази менше платити за комунальні послуги», – заявляють в агентстві Держенергоефективності.
Утеплювати будинок без енергоаудиту не можна. Так, якщо неправильно вибрати шар утеплювача, може зміститися точка роси і в квартирах з'явиться цвіль.
«Попередній енергоаудит дозволить уникнути типових помилок під час утеплення. УУ звіті про енергоаудит вказуються вимоги до утеплення на основі державних будівельних стандартів», – пояснює менеджер з комунікацій ДПЕК ЕСКО Антон Ковалишин.
Як зазначає експерт, енергоаудитор також порекомендує, в якій черговості виконувати заходи щодо енергоефективності, розрахує їх вартість та підкаже, де знайти фінансування (енергосерсив, теплі кредити).
«Бажано проводити енергоаудит всього будинку, оскільки можливості економії енергії лежать за межами окремо взятих квартир. Енергетичне обстеження окремих квартир теж можна замовляти, наприклад, перед покупкою, орендою квартири, ремонтом або якщо є скарги на те, що в конкретній кімнаті дуже жарко чи холодно», – розповів Антон Ковалишин.
Будь-яка українська сім'я (або ОСББ) може звернутися до одного з держбанків ("Ощадбанк", "Укрексімбанку", "Приват" або "Укргазбанк") з проханням надати кредит на заходи щодо підвищення енергоефективності. За підрахунками уряду «теплими кредитами» вже скористалися 280 тисяч сімей. 70% кредиту компенсує тим, хто оформив субсидію та 30% тим, кому субсидія не належить. Максимальна сума, яку може компенсувати держава, – 14 тисяч гривень.
Експерти з енергоефективності Ганна Шумейко пояснює, 33% тепла втрачається через погану теплоізоляцію стін. Утеплення одного квадратного метра зовнішньої стіни пінопластом коштує приблизно 300 гривень. Мінімальна площа утеплення – 20 квадратних метрів – коштуватиме 6 тисяч гривень. Згідно з програмою «Теплий дім», тим, у кого оформлено субсидію, доведеться заплатити 1800 гривень, решті – 4200 гривень. Щоправда, варто враховувати, що в багатоквартирних будинках потрібно утеплювати окрему квартиру, а весь будинок по периметру. Деякі українцізіткнулися з проблемами під час оформлення «теплих кредитів». Так, сім'я, які мають кредитну картку в іншому банку, можуть відмовити у видачі «теплого» боргу.
«У мене офіційний доход мінімальний – роботодавець доплачує частину в конверті. Хотіла оформити кредит у Ощадбанку на вікна. Все зробила, як належить. Принесла їм довідку про субсидію, довідку з місця роботи. Через два тижні мені сказали, що мені кредит дати не можуть доти, доки я не закрию кредитку в іншому банку. Але насправді у мене там не кредит, а кредитна картка з лімітом! Мені сказали, що перевірили мене в якійсь системі та прийняли рішення не давати «теплий кредит», поки та карта не буде закрита!», – розповідає мешканка Дніпропетровської області Ірина. У банку пояснили – у кредиті справді можуть відмовити у тому випадку, якщо менеджери мають сумніви, чи зможе боржник повернути кошти.
Українці очікують на розширення програми «теплих кредитів» та на закупівлю електрокотлів та електрообігрівачів, які, за підрахунками експертів, дозволяють платити на третину менше за тепло, якщо порівнювати з газом чи центральним опаленням. Наприклад, на такі "теплі кредити" розраховують мешканці Новомосковська (Дніпропетровська обл.). Це місто, за словами секретаря міськради Сергія Горошка, з осені поступово відмовлятиметься від неефективного центрального опалення та переведе людей на індивідуальне електроопалення.
Енергоефективний пакет: що зміниться найближчим часом
На відміну від «теплих кредитів», Фонд працюватиме у тісному зв'язку з енергоаудиторами. З бюджету України у ФЕ спрямують 800 мільйонів гривень, 25 мільйонів євро виділить Німеччина та ще 100 мільйонів євро – Європейський союз. Кошти спрямують на кредити для власників приватних будинків таОСББ. Перед тим, як взяти участь у програмі, вони мають обрати продукт фонду та провести енергоаудит. Професійний аудитор визначить, які заходи потрібно провести та складе кошторис. Після цього документи необхідно подати до банку, який видасть кредит на оплату роботи підрядників та матеріали. Після закінчення роботи Фонд проведе ще один енергораудит, щоб перевірити результат модернізації.
Фонд почне працювати після того, як в Україні ухвалять весь «енергоефективний» пакет законів. Вже прийнято та підписано президентом закони «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та «Про енергетичну ефективність будівель». Тепер у всіх багатоповерхівках мають бути встановлені лічильники на тепло та воду.
Вже наступного року власники будівель перевірятимуть сертифікат енергетичної ефективності. До таких будівель, згідно із законом «Про енергетичну ефективність…», належать: новобудови, будинки місцевої та державної влади, бюджетні установи, якщо проводиться модернізація. Платитимуть за енергоаудит та сертифікат власники або балансоутримувач. Щоправда, у законі уточнюється: документи почнуть перевіряти лише на початку наступного року.
Також Верховна Рада має ухвалити закон «Про житлово-комунальні послуги», який був схвалений лише у першому читанні. А нова редакція закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачає запровадження пені. За кожен день прострочення нараховуватимуть «штраф» у розмірі 0,1% від суми боргу. Пеня налічуватиметься після 20 числа.