Вибач, що не вберегла

вибач

тебе

Пробач, що не вберегла Вчора тебе від страшного болю.. Пробач, що я поруч була, Не знаючи долі і частки.. Сьогодні ти вже в хмарах І десь може спостерігаєш, Що я сьогодні вся в сльозах І я звинувачую себе, ти знаєш. Мій милий, ласкавий пушок, Аліса, доню, лапуля, Душа моя, мій ангел.. Пробач мені, моя ріднуле! Так, що пробач, адже хіба можна>Прощення в тебе просити?! Тебе повернути вже неможливо, Але так був короткий твій шлях. Долоню сльози витираю Вони течуть струмком сповна, О, Господи, як я сумую, Що здається збожеволію! Я не забуду слово мама, Як говорила тільки ти , До мене простягаючи лапи З поглядом повним доброти. Реву і серце надриваю І біль пронизливо сильний, Як без тебе мені жити, не знаю, Алісік, дівчинко моя! (((((((((

Біжи по веселці, малюк, Виграйся, шалі, грай, Над хмарами, вище дахів - Там найкращий рай.

Ти тільки лапки береги І обережніше будь! Біжи по веселці, біжи, І про хворобу забудь.

Давай не думати про долю, Але тільки май на увазі: Коли-небудь і я до тебе За веселку прийду.

Я обійму із захопленням усіх, тих, хто встиг піти. І сльози перетворяться на сміх На райдужному шляху.

І нарешті нас ніщо Не зможе розлучити... О! Здається, мені є за що на цьому світі жити!