Вимирання динозаврів не вплинуло на еволюцію
Як зазначає Скотт Едвардс та його колеги з Гарвардського університету (Сполучені Штати Америки), незважаючи на те, що вчені знають набагато більше про еволюцію ссавців, ніж інших груп та видів тварин, нині у науковому світі точаться спекотні суперечки щодо того, в якій історичний період почалося розселення предків людини по нових територіях та екологічних нішах – відбулося це до або вже після вимирання динозаврів. За даними палеонтології, цей процес розпочався після вимирання, а генетика доводить, що він розпочався ще до вимирання давніх ящерів.
Палеонтологи досі так і не зуміли визначити час появи перших ссавців. Багато дослідників переконані в тому, що поява перших теплокровних ссавців почалася приблизно 20 мільйонів років тому, у середині так званого Тріасового періоду. Приблизно водночас з'явилися перші примітивні динозаври. Крім цього, учені не можуть точно сказати, чи існували в той історичний період ссавці на всіх континентах або ж вони поширилися по планеті 65 мільйонів років тому, вже після вимирання динозаврів.
Якщо судити за структурою зубів перших примітивних динозаврів, можна сказати про те, що вони мали відносно невеликі розміри, харчування було одноманітним, основу його становили фрукти та комахи. З цієї причини багато вчених упродовж тривалого часу були переконані, що пік їхньої еволюції розпочався лише після вимирання динозаврів, коли звільнилися деякі екологічні ніші.
В останні кілька років ця думка все частіше піддається сумнівам. Вченим вдалося виявити за останнє десятиліття на території Китаю скам'янілі останки «кроту», звичайної та літаючої «білки», яківіднесли до юрського періоду, а також останки борсука, що полював на динозаврів. Завдяки цим знахідкам вчені визначили, що харчування тварин того давнього періоду було різноманітнішим, а крім того – існувало набагато більше екологічних ніш, ніж передбачалося раніше. Крім цього, після проведення аналізу видового розмаїття стародавніх ссавців дослідники визначили, що пік їхньої еволюції розпочався приблизно за 20 мільйонів років до процесу вимирання ящерів.
Едвардсу та його колегам вдалося виявити нові факти, які підтверджують цю теорію ранньої еволюції ссавців, в процесі аналізу того, яким чином перші ссавці зуміли пережити падіння метеорита, який призвів до загибелі всіх динозаврів і 90 відсотків великих тварин і птахів, що існували в період на нашій планеті.
Вчені порівняли кількість видів, які виникли безпосередньо перед падінням астероїда, що призвів до появи біля берегів сучасного півострова Юкатан кратера Чиксулуб, і після падіння, намагаючись зрозуміти, до яких наслідків призвів цей катаклізм: прискорення процесу еволюції ссавців унаслідок звільнення деяких екологічних ніш або його уповільнення .
Щоб відповісти на це питання, дослідники провели аналіз геному близько восьми дюжин сучасних видів ссавців, виділивши в їхній ДНК набори дрібних мутацій. Після порівняння цих наборів вчені зуміли обчислити темпи появи в епоху динозаврів та пізніші історичні періоди нових видів тварин.
Дані дослідження дали дуже несподівані результати - виявилося вимирання динозаврів практично ніяк не відбилося на еволюції тварин - не сповільнило і не прискорило її. Кількість нових видів тварин до падіння метеориту та після ньогобуло приблизно однаковим. А це, за словами експертів, може свідчити про те, що предки людини фактично не помітили того, що за дуже короткий проміжок часу гігантські ящіри та вся пов'язана з ними фауна та флора повністю зникли.
Згідно з припущеннями вчених, така картина може вказувати на те, що процес еволюції ссавців міг бути пов'язаний з якимись іншими факторами, що стосуються екології, зокрема, з появою та розвитком квіткових рослин. Як зазначають Едвардс та його колеги, їхня поява спричинила перший масштабний стрибок еволюції ссавців, а подальше поширення рослин по території планети могло змусити і комах разом із ссавцями (основних «споживачів» цих рослин) розвиватися з такою ж швидкістю.