Виверження - Статьи - Інформаційно-розважальний портал Borshec
Виверження – це стихійний викид лави, попелу, вогню з кратера вулкана або викид стовпа пари та окропу з жерла гейзера.
Виверження вулкана- процес викиду вулканом на земну поверхню розжарених уламків, попелу, вилив магми, яка, вилившись на поверхню, стає лавою. Виверження вулкана може мати тимчасовий період від кількох годин до багатьох років.
Виверження вулканів належать до геологічних надзвичайних ситуацій, які можуть призвести до стихійних лих.
Типи вулканічних вивержень
Типи вулканічних вивержень зазвичай називаються на честь відомих вулканів, на яких спостерігається характерна поведінка. Виверження деяких вулканів можуть мати лише один тип протягом певного періоду активності, тоді як інші можуть демонструвати цілу послідовність типів вивержень. Існують різні класифікації, серед яких виділяються загальні всім типи.
Гавайський тип
Виверження гавайського типу можуть виникати вздовж тріщин і розломів, як із виверженні вулкана Мауна-Лоа на Гаваях 1950 року. Вони також можуть виявлятись через центральне жерло, як при виверженні в кратері Кілауеа Ікі вулкана Кілауеа (Гавайї) у 1959 році.
Даний тип характеризується виливами рідкої, високорухливої базальтової лави, що формує величезні плоскі щитові вулкани. Пірокластичний матеріал практично відсутній. У ході вивержень через тріщини фонтани лави викидаються через розломи в рифтовій зоні вулкана і розтікаються вниз схилом потоками невеликої потужності на десятки кілометрів. При виверженні через центральний канал лава викидається на кілька сотень метрів у вигляді рідких шматків типу «коржиків», створюючи вали та конуси розбризкування.Ця лава може накопичуватися у старих кратерах, формуючи лавові озера.
Вперше вулкани такого типу були описані в Ісландії (вулкан Крабла на півночі Ісландії, розташований у рифтовій зоні). Тип виверження вулкана Фурнез на острові Реюньйон дуже близький до гавайського.
Стромболіанський тип
Плініянський тип
До цього типу вивержень належить і грандіозний вибух вулкана Кракатау в Зондській протоці між островами Суматра та Ява. Звук від виверження було чутно за 5014 км, а стовп вулканічного попелу сягнув майже 100 кілометрової висоти. Утворилися величезні хвилі - цунамі, висотою від 25 до 40 метрів, від яких у прибережних районах загинуло 40 000 людей. На місці островів Кракатау утворилася гігантська кальдера.
Пелейський тип
Газовий чи фреатичний тип
Газовий або фреатичний тип вивержень (використовується також назваБандайсанський (Бандайський) тип), при якому викидаються в повітря уламки твердих, древніх порід (нова магма не вивергається), обумовлений або магматичними газами, або пов'язаний з перегрітими ґрунтовими водами . Фреатична активність зазвичай слабка, але бувають сильні прояви, такі як виверження вулкана Тааль на Філіппінах у 1965 році та Ла-гранд-Суфрієр на острові Гвадалупі.
Підлідний тип
Підлідний тип вивержень відносять до вулканів, що розташовані під льодом або льодовиком. Такі виверження можуть спричинити небезпечні повені, лахари та кульову лаву. Усього п'ять вивержень такого типу спостерігалося досі.
Виверження попелових потоків
Гідроексплозивні виверження
Гідроексплозивні виверження відбуваються в мілководних умовах океанів і морів. Їх відрізняє утворення великої кількості пари, що виникає при контакті розжареної магми та морськоїводи.
Ісландський тип
Тип тріск грому
Цей тип був зафіксований під час виверження вулкана на острові Пальма в 1915 році. Відбувається на купольних вулканах. Тріщинами, які починають йти з магматичного вогнища, йде лава, але вже не в'язка. Коли тріщини доходять до кратера, відбуваються експлозивні виверження (з вибухами).