Волога на місці укусу мошки - алергія - відповіді та поради на
Доброго дня, Ірино! Якщо місце укусу мошки постійно мокне, тоді можна припустити, що у вас алергія на укуси комах. Щоб з'ясувати це точно, вам слід звернутися до лікаря – дерматолога чи імунолога.
Алергічну реакцію можуть викликати укуси різних комах. У середній смузі Укаїни найбільш важкі алергічні реакції виникають при укусах комах із загону перетинчастокрилих (Hymenoptera) – бджіл, ос та мурах. До справжніх бджіл (Apidae) відносять медоносну бджолу та джмеля. Представники паперових ос (Vespidae) – шершень звичайний, американський шершень та оси. Попадання отрут цих комах у тканини супроводжується швидкою (через 20 хвилин або навіть раніше) реакцією на укус.
Серед мурах (Formicidae), здатних викликати алергічні реакції - руда мураха та мурахи-женці.
Алергічні реакції можуть розвинутися і після укусів комах - комарів, сліпків, мошок, москітів, проте укуси цих комах викликають менш важкі реакції.
Нормальною реакцією на укус комах є біль, почервоніння місця укусу з утворенням червоної або білуватої плями, що піднімається над поверхнею шкіри, печіння, свербіж. Протягом кількох годин ці зміни мають зникнути. У деяких випадках на місці укусу можуть з'явитися сильні набряк та біль, проте вони також повинні пройти через кілька годин.
Алергія на укуси комах протікає як негайної чи уповільненої реакції у місцях укусу. Зазвичай укус комах (комарів, москітів, бліх) викликає локальні прояви у вигляді набряку, почервоніння і поліморфної висипки (папульозної, уртикарної, геморагічної, бульозної, некротичної форми) і вкрай рідко - серйозні алергічні реакції. Інодіна укуси мошок може спостерігатися бешиха реакція у вигляді гострої еритеми, що протікає без підвищення температури і збільшення регіонарних лімфовузлів. Алергени слини москітів можуть бути також причиною розвитку сверблячого вузликового висипу (флеботодермія).
Нормальна реакція на укус комах зазвичай проявляється у вигляді помірного локального почервоніння та набряклості, тоді як виражена локальна реакція — еритемою та сильним набряком, який може наростати протягом 24–48 год і зберігатися навіть понад 10 днів. Одночасно хворого можуть турбувати слабкість, нездужання, нудота. У поодиноких випадках мають місце інфекція та запалення підшкірно-жирової клітковини.
Місцеві реакції лікують накладенням на місце укусу холодного компресу, використовують також зовнішню терапію топічними протисвербіжними препаратами (Феністил гель, Псилобальзам), хворому дають антигістамінний препарат нового покоління (лоратадин, цетиризин та ін.). При сильно вираженій локальній реакції призначають топічні кортикостероїди нефторованого ряду (метилпреднізолону аципонат, фуроат мометазону та ін.). У найважчих випадках місцевої реакції обґрунтовано призначення 2–3-денного курсу преднізолону у дозі 30–40 мг на добу.