Заливне поле
Заливне поле(яп. 田 та, англ. paddy field від малайськ. padi ),чек- ділянка орної землі для вирощування рису або інших культур, залитий водою і огороджений валами для її утримання .
Заливні поля типові для країн Східної та Південно-Східної Азії, головною сільськогосподарською культурою яких є рис - Японії, Кореї, Китаю, В'єтнаму, Таїланду, М'янми, Малайзії, Індонезії, Лаосу, Філіппін, Непалу, Індії та Шрі-Ланки.
Також заливні поля використовуються в інших країнах, що вирощують рис, насамперед в Італії (П'ємонт), на півдні Франції (Камарг) та на півдні Укаїни (Краснодарський край).
На заливних полях вирощується близько 90% світової продукції рису. Перевага заливних полів перед суходільними полягає в їхній вищій урожайності.
Заливні поля вимагають великої кількості води для іригації. Вода забезпечує сприятливе середовище для зростання рису та перешкоджає зростанню багатьох видів бур'янів. Проте така культивація впливає глобальне потепління, т.к. дає близько 65% антропогенної емісії метану [1] [2] внаслідок болотного метаногенезу.
Для розорювання полів у країнах із слабкою економікою широко використовують індійського буйвола. У розвинених країнах оранку здійснюють енергонасиченими болотохідними тракторами.