Залізна людина як витримати будь-який стрес, Ідеономіка – Розумні про головне
Декілька порад, що допомагають опанувати мистецтво емоційної стійкості.
Як домогтися стійкості і тримати себе в руках на роботі, повної стресу, пояснює Ендрю Вітман, коуч та консультант з лідерства.
Робота, де працівників оцінюють за результатами, завжди пов'язана із високим рівнем стресу. Ставки високі і нездатність працювати на належному рівні може стати катастрофою. Таких професій є чимало: підприємці, продавці, біржові брокери, топ-менеджери, професійні спортсмени, артисти, лікарі, поліцейські, пожежники, спецназівці тощо. І довгострокового успіху досягають лише ті професіонали, які відрізняються ментальною твердістю та емоційною стійкістю. Прикладів багато — від Стіва Джобса та Джека Уелча до Рональда Рейгана та Серени Вільямс.
Внутрішня твердість і стійкість означає, що ви можете контролювати свої думки, почуття і своє ставлення до ситуації, коли ви опиняєтеся під тиском. Це означає, що ви практикуєте певну дисципліну у думках, емоціях, сумнівах. Це ясність, зосередженість і впевненість, які походять з повного самоконтролю. Як цього досягти? Простіше, ніж здається.
Уявіть себе генеральним директором компанії, яка називається "Я". Ваше завдання як лідера — змусити все керівництво працювати на ваше особисте благо, а не на шкоду вам. До вашої ради директорів входять ваше тіло, ваш розум і ваші емоції. Коли ваша особиста рада директорів збирається на нараду, хто зазвичай перемагає? А чи ухвалювали ви колись під час стресу рішення, засноване головним чином на емоціях? 99% людей керуються саме емоціями, а тіло стоїть на другому місці. Але внутрішньо тверді люди підкоряють свої рішення розуму.
Для менеджера у компанії емоційні рішення означають фінансові втрати. Для спортсмена вони означають громадське приниження. Для бійця спецназу — поранення чи навіть смерть. Тому правило номер один — припинити приймати рішення, виходячи з емоцій, а спиратися лише на логіку та раціональність.
Яка ваша реакція?
Що, якщо ваш будинок загорівся, а пожежники, які прибули на виклик, кричать: «О боже, цей будинок горить! Аааа, біжимо!»? Або якщо ви зателефонуєте до служби 911, а оператор закричить: «О господи, у вас просто біда!»? Звичайно, це абсурд: вас вислухають спокійно та стримано дадуть відповідь. Але більшість із нас реагують на надзвичайні ситуації саме таким чином.
Співробітники надзвичайних служб ставлять питання, збирають факти та інформацію. Коли вони мають достатньо інформації, вони пересилають її тим, хто може реально щось зробити. А ті становлять конкретний план — не просто реагують на кожен чих.
Половина мозку
Нейрологи встановили, що коли людина відчуває страх, сумніви чи тривогу, грубо кажучи, половина її мозку відключається. Жодних креативних рішень, ідей, думок. Все, що у вас залишається – це примітивний вибір: боротися, бігти чи просто завмерти. Та частина мозку, якої ви реально потребуєте, щоб вибратися зі складної ситуації, просто недоступна. Саме тому люди, які мають ментальну твердість, тренують свій мозок не відключатися у разі стресу, а зберігати активність і націлюватися на пошук рішення.
Правило двох хвилин
І все, що для цього потрібно, щоб почати реагувати на стрес професійно, — це дві хвилини. Це правило дає вам певний простір для пошуку рішень. І ось як воно працює. Коли ви чуєте внутрішній голос, який кричить "Це неможливо!" або «Це не спрацює!» або «Я незнаю, що робити!», свідомо подавіть свої сумніви на дві хвилини і скажіть: «Так, це неможливо, але якби це було можливо, як мені це вдалося зробити?». Або, скажімо: «Так, я не знаю, що робити, але якби я знав(ла), як би я діяв(ла)?»
Коли ви виділяєте зовсім небагато часу на те, щоб відключити свою першу реакцію, ви тим самим даєте можливість відокремити емоції від логіки. Тепер ваш мозок отримує і час, і простір для маневру, і може взяти ситуацію під контроль.