Заради цього варто жити!
Ми часто вважаємо, що найгірше тільки у нас і що для інших не існує правил і законів, коли людське життя не варте й гроша? Невже таке взагалі можливе?
Сьогодні, просто йдучи вулицею, на тренування, я зрозумів, заради чого ми все це виносимо. Може, в цьому і немає нічого особливого, але сьогодні я зустрів молоду пару, яка сиділа на дитячому майданчику.
Я вже хотів було відвернутися і продовжити свій шлях далі, але мій погляд випадково впав на милиці, що стояли біля лави. І тут я помітив, що у дівчини замість однієї ноги стоїть протез. Я був вражений!Ні, не її горем, а тим, що в її очах не було печалі ... У них відбивалася саме щастя!
Я нічого не міг зрозуміти, чому так. Але тут я звернув увагу що, до цієї пари підбігла маленька дівчинка років п'яти і сказала: -Мамочко! Татко! А я тортик приготувала для вас, - і подала їм маленьку червоненьку форму з піском у вигляді сердечка, прикрашену зверху невеликою красивою квіточкою.
І тут хлопець узяв її на руки, посадив з собою поряд і поцілував, а потім поцілував свою кохану дівчину, яка, як я зрозумів, була його дружиною. І тут з його ясних вуст пролунала разюча фраза: - Ви мої найулюбленіші, якби ви тільки знали, як я вас люблю. Ходімо додому».
Він опустив дівчинку на землю, підвівся, дружині допоміг встати, подав милиці і, взяв дівчинку ніжно за руку і вони попрямували в протилежний мені бік. А я так і продовжував стежити очима, на щасливих людей.
Мене це дуже вразило.Щойно на моїх очах був показаний прикладщирого, справжнього кохання, якому не страшні жодні перешкоди.Я все ніяк не міг забути очі цього хлопця, адже в них було стільки щастя і радості і не було ні краплі зневаги чи ненависті, до своєї дружини.
Заради цього варто жити!Заради таких очей, які будуть любити, незалежно від того, в якому ти у фізичному становищі. всередині.