Зйомки «Весілля у Малинівці» закінчилися двома весіллями
Листя фарбують ніжним кольором
Хорошкінські старожили досі пам'ятають, як фотограф кіностудії «Ленфільм» у травні приїхав до села із секретарем райкому партії, зробив кілька знімків пейзажів та старовинної садиби поміщика Щербатова. І вже за кілька тижнів населення села побільшало у кілька разів: кіношники приїхали!
До революції хазяї садиби змінювалися дуже часто: поміщики її продавали, програвали в карти, віддавали в рахунок боргів.
- У 1966 році будівля була у відмінному стані, там розміщувалася школа. Щоб не зривати навчальний процес, кіношники за сто метрів побудували точну копію фасаду садиби та зйомки проводили там, – розповів «КП» Михайло Цукатов, колишній учитель фізики та заступник директора Хорошківської школи.
Копію фасаду садиби від справжнього будинку не було відрізнити. З Ленінграда привезли залізобетонні статуї левів, а листя на деревах пофарбували з розпилювача більш насичені тони.
Хорошківців знімали тільки в масовці: дітлахи бігали з прутиками на задньому плані, дорослі з граблями ходили. За знімальний день платили 3 рублі. Але з майданчика селян прогнати було неможливо: як тільки вони чули хлопушку та голоси улюблених акторів, кидали роботу в колгоспі та бігли до школи.
- Мешканці Хорошков та провіант для кадрів забезпечували: хліб пекли, молоко приносили. І навіть давали поради режисерові Андрію Тутишкіну. У нього все не виходив кадр, де Попандопуло п'є зі глека молоко. Як тільки актор перекидав глечик, все молоко одразу виливалося на нього. І тоді хтось із селян порадив прив'язати до шийки глечика мотузку, і тут же молоко побігло гарним тоненьким струмком, як треба, — розповідають працівники школи.
З багатьма акторами селяни потоваришували, разом бавили вечори, а танцювальнийколектив "Жок" вечорами навчав місцеву молодь запалювати на дискотеках.
Пуговкін зі шваброю
Актори оселилися хтось у готелі у найближчому місті Лубни, хтось у селян. Михайло Пуговкін квартирував у 87-річної Надії Корнієнко.
- Приходжу додому, а в нас гості – актор Пуговкін із дружиною Олександрою. Чоловік виправдовуватися став: мовляв, не міг відмовити таким людям, – згадує пенсіонерка. - Виявилося, Михайло, коли побачив наш сад, ліг під парканом і заявив, що з місця не зрушить, поки його не пустять у двір. Пустили.
Сім'я Корнієнко жодного разу не пошкодувала, що все літо ділила невеликий будинок з певним подружжям. А Пуговкіни допомагали господарям збирати великий урожай яблук, кавунів та динь.
- Мені дуже подобалося, як Олександра Миколаївна опікувалася своїм чоловіком, - усміхається Надія Сергіївна. - У знімальний процес вникала, давала поради. А знаменитий танець «В той степ» Пуговкін розучував якраз на нашому подвір'ї обійнявшись зі шваброю.
"Садиба пана отамана Таврійського" з часів зйомок фільму сильно занепала.
Досі все як і раніше
Дуже багато змінилося в Хорошках за 45 років. Краєвиди вже не ті, садиба Щербатова стоїть напівзруйнована. Щойно учнів перевели до нової школи, селяни почали розбирати знаменитий будинок. Але стіни виявилися такими міцними, що навіть із молотом цеглу вибити дуже важко.
– Нещодавно садибу викупив бізнесмен із Лубен, хотів відреставрувати та зайнятися сільським туризмом, – каже сільський голова Микола Бровко. - Але, мабуть, грошей не вистачило.
А лева, що вціліла від мародерства селян, перенесли до шкільного музею. Там же збирають у населення та фотографії 45-річної давнини – для експозиції про найважливішу подію в історії Хорошків. Коли зателевізору показують «Весілля в Малинівці», всі – від малого до великого – в унісон з акторами дружно промовляють коронні фрази героїв.
- Сценаристи потрапили в точку – ситуація тих часів досі актуальна. Влада змінюється; всім подавай таку роботу, щоби менше працювати. Ділимо секонд-хенд, як Попандопуло, а грошей вічно немає, хоч малюй! - усміхаються хорошківці.
НА ЗАМІТКУ
Фрази, що стали крилатими
- І що це я в тебе такий закоханий?
- Я в тебе голову відгвинчу і скажу, що так і було.
- Бери все. Я собі ще намалюю.
- Та це ж мій гардеробчик!
- Жінка я чи не жінка?!
- Коні п'яні, хлопці запряжені.
- Мені б такої роботи, щоби менше роботи. Начальником можу.
- Знову влада змінилася!
- трубка 15, приціл 120, бац, бац. і повз!
Але цегла, за старовинною технологією замішана на курячому яйці, пручається часу. До речі, за часів роботи над «Весіллям. тут розташовувалася школа.
ДО РЕЧІ
Солдатка Соня живе у графській садибі
Багато акторів приїжджали на зйомки фільму з другою половинкою. І селяни здогадувалися чомусь. Якось видний циган Микола Сліченко так розгулявся, що довелося його дружині мчати з Москви.
– Але були й романтичні історії. Наш Володя Шевченко щодня приходив на зйомки. Там і побачив дівчину - водія режисера. Після зйомок поїхав із коханою. Народили двох дітлахів! - Розповідають старожили.
Друга любовна історія сталася з актрисою Людмилою Алфімовою (солдатка Соня). У неї закохався голова сусіднього колгоспу. Зібрався з духом і зізнався Людмилі у своїх почуттях. Але одружилися вони лише 1993 року - спочатку обидва були невільні.
Зарадикоханий голова купив колишню панську садибу. Не ту, що у фільмі. Іншу. Краще.