Чого ти чекаєш (Авірика)

- Чого ти чекаєш? – її голос був різким, а погляд пронизливим. - Ну чого ти чекаєш? На що ти сподіваєшся? Дурна! Як ти ще можеш на щось сподіватися? Тобі настав час змиритися з тим, що вони – інші. Невже ти досі не зрозуміла, що ти і вони ви з різних світів! Ти ніколи не станеш їм близькою. Невже ти все ще думаєш, що вони тебе все приймуть? Як? Ти ж сама їх не приймаєш! Ти дивишся на всіх, як марсіанин на людей. Ти перестала сприймати багато людських інтересів. А чим вони гірші за твої?

- На що ти сподіваєшся? Зрозумій, чи ти станеш як усі, чи так і мучитимешся на самоті, намагаючись знайти в чорному квадраті білий колір. Так і будеш все життя чекати на те, чого бути не може.

- "Правда" кажеш? — Голос її ставав все сильнішим, очі палали якоюсь злістю, чи ненавистю. - А кому потрібна твоя правда, окрім тебе самої? Оглянися довкола, дурна! Хіба потрібні їм правда та одкровення? Ти подивися на них, у світі править брехня і вдавання, вони витіснили твою цю хвалену правду геть зі свого життя. Їм так простіше та цікавіше жити, невже ти цього не розумієш? Наївна! Про яку чистоту стосунків ти говориш? Це знову всі твої казочки! Не так у них будуються стосунки. Їм не цікаво довіряти одне одному. Чому? Я не знаю, але ти й сама бачиш, що це так. І не зможеш ти до них достукатися, навіть не намагайся. Це безглуздо, та й не потрібно! Просто будь як усі. Зливайся із загальним потоком і ось побачиш, скільки друзів у тебе з'явиться.

- Це будуть уявні друзі, кажеш? А тобі чи не все одно? Це краще, ніж сидіти одній. Ну гаразд, якісь друзі в тебе є. Так, розумію, для тебе вони найдорожчі, але ж ти самотня. От скажи, що ти так сахаєшся від чоловіків? Що означає вони, як правило,не на твій смак, не цікаві? А ти хочеш такого ж чудового, як і ти? Невже ти справді думаєш, що є серед них хтось, хто з твого світу? Що є він, хтось, хто погодиться відмовитися від компанії з випивкою та дівчатками, а чи піде з тобою на рибалку чи просто гуляти до лісу? Дурна! Ти думаєш, що навіть наважившись на це, він зможе відпочити, як і ти, душею? Для нього це буде цілий подвиг! Ти думаєш, що ще хтось може так, як ти? І ти думаєш, що комусь цікаво буде навесні чи влітку піти зустрічати з тобою дощ? Це для тебе подібне життя, але не для них. На що ти сподіваєшся? Що Він є? Ну і дурна ж ти! Дуже дурна.

Тяжко зітхнувши, розмовляюча раптом замовкла і відвернулася. Озирнувшись ще раз на дзеркало, вона побачила там жалюгідне втомлене створіння, обличчя якого було в сльозах. У безсиллі вона відкинулася на спинку крісла і заплющила очі: «Господи! Якби ти тільки знав, як я втомилася сама від себе!»….