Долучення до церкви та Бога – це безперервний процес! Олексій Ілліч Осипов – православна
Професор Московської Православної Духовної Академії
Долучення до церкви та Бога – це безперервний процес!
Запитання: «В Євангеліє написано, що з Христом ви вільні. Розуміється не вседозволеність, а свобода від гріха, сатани та всього негативного ззовні. А тоді питання: із ким ми? Тому що вільними були тільки святі, які дійшли до видіння нетварного світла, тобто до бачення Бога і спілкування з Ним, а решта ми на цьому шляху – з ким?
Відповідає професор Московської Духовної Академії Олексій Ілліч Осипов:
– Дуже легко переконатись – з ким я. Я можу про себе сказати, і кожен, напевно, про себе також може сказати: чим наповнені мої бажання, мої почуття, прагнення. Як моє ставлення до людей – до сусідів, колег і так далі. І я побачу – з ким я. Якщо в мені повно заздрості, лицемірства, брехні, марнославства, лукавства і таке інше – я знаю, з ким я. Мені не треба пояснювати.
Потрібно об'єктивно дивитися на себе і каятися. І в міру покаяння і звернення до Бога з проханням, щоб Він очистив мене – можливо, я поступово долучатимуся до Христа. Треба зрозуміти, що прилучення до Христа – це не акт, подібний до того, як ми ловимо пташок – пташка в клітку залетіла, дверцята зачинилися – і я з Христом! Ні. Прилучення до Христа постійно змінюється. Тому я, наприклад, дивуюся: коли приходжу на сповідь, священик наді мною читає молитву: «Примири і з'єднай його святої Твоєї Церкви». Це я – не в церкві? А ти, батюшка, сам у церкві чи ні? А батюшка каже, що й над ним читають ту саму молитву.
Прилучення до церкви і Бога – це не лов пташки в клітку. А це безперервний процес! Кожна моя гріховна думка вже мене відкидає. А кожен мій примус і покаяння вже наближає.Але мірою наближення є усвідомлення своєї негідності. Смиренність! А тобто такі лихі люди – благодаті вже шукають, вже мало не нетварне світло у них в очах сяє! Який жах!
Ось яким шляхом відбувається прилучення до Бога! А де ми – кожному з нас ясно.