Дослідження за допомогою гоніоскопа Гольдмана та його аналогів
В додаток до гоніоскопічного дзеркала, тридзеркальна лінза Гольдмана має ще два дзеркала, через які дослідник може оглянути периферію сітківки. Як і в інших непрямих гоніоскопів, центральна оптична частина може бути використана для огляду заднього полюса очного дна.
Увігнута частина лінзи Гольдмана має бути заповнена контактним гелем перед тим, як вона буде прикладена до рогівки. В якості контактного гелю можна використовувати, наприклад, вітчизняний препарат "Олігель" (розчин гідроксиметилцелюлози), проте істотною перевагою мають препарати з репаративним впливом на рогівку, наприклад, Корнерегель (Bausch & Lomb). Слідкуйте за тим, щоб у розчині не було бульбашок повітря, тому що будь-яка бульбашка може серйозно перешкодити огляду або фотографуванню. Хоча маленькі бульбашки можуть бути видавлені з розчину під час дослідження, краще уникати їх появи від початку. Досягти зменшення кількості бульбашок у розчині можна кількома способами. Флакон з гелем повинен зберігатися у перевернутому положенні. Спочатку можна м'яко видавити трохи гелю на серветку, причому все повітря з кінчика флакона видаляється. He міняючи положення флакона і продовжуючи м'яко натискати на нього потрібно направити гель на лінзу. Іноді дослідники вважають за краще зняти з флакона ковпачок-крапельницю, щоб запобігти видавлюванню бульбашок повітря на лінзу.
При погляді пацієнта нагору, приставте нижній край лінзи Гольдмана до склери нижче рогівки. При переведенні погляду пацієнта вперед, прикладіть лінзу контактною поверхнею до рогівки. Лінза "присмоктується" до рогівки, коли її трохи до неї притискають. Це допомагає утримувати лінзу дома. Потім проводять дослідження, використовуючи найменше із трьох дзеркал (рис.17).
Рис.17. Послідовність дій при встановленні гоніоскопу
Утримуючи лінзу трьома пальцями однієї руки, дослідник може легко обертати лінзу, а інший рукою маніпулювати щілинною лампою. Лінзу тримають трьома пальцями: великим, вказівним та середнім. Інші два пальці розташовують на щоці пацієнта. Це дозволяє фіксувати лінзу та синхронізувати свої рухи з дрібними рухами ока пацієнта. Лінзу треба легко утримувати. Надлишковий тиск може викликати рефлюкс крові в Шлемів канал. Відсмоктування, що створюється при відтягуванні лінзи, може штучно збільшити кут передньої камери.
Зрідка через присмоктувальний ефект між лінзою і рогівкою лінзу буває складно зняти. Акуратне натискання через повіку на око вказівним пальцем за лінзою порушує присмоктувальний ефект.