Я безсердечна Про життя - 2Форум на Страстях
Брат працює разом із чоловіком, тож увечері вони разом приходять. А про те, що я не готуватиму, чоловікові вже говорила, але він каже, що тоді харчуватиметься разом із братом чим доведеться, каже, що інакше він не може. А чоловіка я голодним не можу лишити. Ну а одяг я йому не стираю, він дружині відвозить прати. Спробував би він мені запропонувати випрати! Я думаю цього і чоловік би не зазнав.
З чоловіком говорила. Щоразу обіцяє, що це скоро скінчиться, каже, що його це й самого обтяжує, але щось жодних результатів поки що. З братом говорити марно, не думаю, що він такий дурень - і сам чудово все розуміє. Тим більше що я вже все висловлювала йому. Мама живе в мене в іншому місті, а я не можу пропускати інститут, подругу стискати теж не можу.
skajite muju, chto ego bratr "ochen mil s vami", хто on govorit vam (inogda) komplimenti, i voobsche chto vam kajetsia chto vi emu nravites.
ot etogo muj ne zajochet chtobi on jil s vami i popitaetsia зробити так chtobi vi ego videli kak mojno menshe.
skajite muju, chto ego bratr "ochen mil s vami", хто on govorit vam (inogda) komplimenti, i voobsche chto vam kajetsia chto vi emu nravites.
ot etogo muj ne zajochet chtobi on jil s vami i popitaetsia зробити так chtobi vi ego videli kak mojno menshe.
У сестри моєї мами була така ситуація. Частенько приїжджав до них друг чоловіка і жив по кілька днів. Чоловік на роботі, вона вдома з маленькою дитиною. Ясний пень, цей мужик їй ні до села, ні до міста. Розмови з чоловіком не допомагали. І тільки коли вона "між ділом" пару разів натякнула чоловікові, що хлопець надавав їй знаки уваги (жінка оч.симпатична і зі смаком), чоловіка як вітром здуло. :)