Як пояснити дівчинці-підлітку, що не можна зустрічатися з поганим хлопчиком
Моя 12-річна хрещениця закохалася у 14-річного хлопчика. Взаємно закохалася. Вона завжди була милим скромним янголятком і на тобі. Як мовиться "в тихому вирі")) І все б нічого, всі ми закохувалися і згадуємо про першу закоханість з ніжністю. Але тут самі вчителі забили на сполох, кажуть що він "з поганої компанії", раніше зустрічався з дівчатками старшими за себе, вже випиває. Хресниця, як почала з ним зустрічатися, почала вчитися погано, почала нас обманювати, поміняла паролі від усіх соцмереж. Зовсім не хоче нас слухати, або вдає, що слухає. Як правильно пояснити, що з такими хлопчиками краще не спілкуватися? І остаточно не втратити довірчих стосунків із нею?
Згадуючи себе, можу сказати, що завжди вважала, що "батьки нічого не розуміють". Та й взагалі, старше покоління не знає нічого "про кохання і почуття"))) І їм неможливо зрозуміти мої почуття та переживання. А вже якщо вони щось забороняли, то я йшла, так би мовити "напролом".
Із хрещеницею вирішила йти іншим шляхом. Ні разу не погано висловилася про її дружбу з цим хлопчиком. Як би між іншим ставила їй питання про нього, про її почуття до нього. . Намагалася дізнатися від неї якнайбільше інформації про нього. У підсумку, "не такий страшний чорт, як його малюють". Він виявився не таким уже й поганим, як його описували вчителі.
Вони так само дружать, тільки тепер вона ділиться зі мною своїми "маленькими секретами і переживаннями".