Як правильно (за якою формулою) пояснити, чому перегорає лампочка
Петя пояснював Васі, як найчастіше перегорають лампочки. Поверхня вольфрамової спіралі лампочки не є ідеально рівною і гладкою. Десь вона трохи тонша, десь на ній є борозенки, ямки та подряпини, хай і мікроскопічні. Далі у справу втручаються прості закони електротехніки: там, де спіраль стала трохи тоншою, її електричний опір збільшується. Потужність (Р), що виділяється під час проходження струму через провідник, прямо пропорційна опору (R): P = I2R, де I – сила струму. Тому більш тонкі місця спіралі нагріваються до вищої температури, ніж сусідні ділянки, і, отже, вони починають худнути ще швидше. Як відомо, "де тонко, там і рветься": температура якоїсь ділянки спіралі досягає температури плавлення вольфраму, ця ділянка оплавляється, крапля металу вбирає речовину з сусідніх ділянок, і дуже скоро в цьому місці спіраль перегорає. Іноді такі напливи бувають настільки помітними, що можна побачити і неозброєним оком.
Вася уважно слухав, а потім поставив питання, яке поставило Петю в глухий кут. Він сказав, що відповідно до закону Ома залежність потужності від опору можна записати й інакше: P = U2/R, і тоді потужність, а отже, і нагрівання будуть не прямо, а обернено пропорційні опору! Чому ж Петя для пояснення використав саме першу, "потрібну" йому формулу? Це ж нечесно! Як би ви відповіли Васі?