Карбонара – що це таке
Існує маса варіантів спагетті карбонару. Їх поєднує сир (пармезан, пекорино або їхня суміш), яєчні жовтки, обсмажена жирна свинина і чорний перець. Суміш із жовтків, сиру та оливкової олії змішується з гарячими спагетті, потім додається попередньо обсмажена до прозорості свинина. Найтрадиційніший варіант м'яса – гуанчіалі, часто використовується панчетта, а поза Італії – звичайний американський бекон. Гуанчіалі та панчетта відрізняються тим, що в панчетті більше м'ясних прожилок. У класичному рецепті немає вершків, проте в Україні, США, Франції, Іспанії та Британії настільки популярний варіант із вершками, що так уже почали готувати навіть у самій Італії. Є одне невирішене питання – чи додавати в пасту карбонару вино. Про це й досі сперечаються навіть італійські кухарі. Важлива особливість соусу: яйця поєднуються з гарячою пастою сирими – їх доводить до готовності виключно жар спагетті. Часто для гостроти до соусу додають часник. Головна складність приготування спагетті карбонару полягає в тому, щоб знайти правильне співвідношення кількості яєць та сиру – щоб сир та соус рівномірно розподілилися по спагетті.
Зустрічаються також варіанти спагетті карбонару дуже далекі від оригіналу, але, тим не менш, що заслуговують на увагу. Замість бекону додають дрібно нарізаний копчений лосось чи креветки, гриби чи сушені томати.
У будь-якому разі страва залишалася невідомою до Другої світової війни: її немає в класичній кулінарній книзі Ади Боні «Римська кухня» (“La Cucina Romana”) 1927 року. Під час перебування союзних військ у Римі спагетті карбонару стали неймовірно популярними – назва могла з'явитися і від римського ресторану «Карбонара». Саме американські війська, які повернулися з Італії, зробили спагетті карбонару знаменитими у США.