Кораблі кидало на хвилях, як тріски, Світ, ІноСМІ - Все, що гідне перекладу
Все за сьогодні
Війна та ВПК
Вибори в Україні
Мультимедіа
Війна - обпікаючий холод, гігантські хвилі, замерзлі трупи в океані, український спирт - ніколи не згладиться в їхній пам'яті. Ветеранам арктичних конвоїв Крісу Кінгу (Chris King), Біллу Еббі (Bill Abbey) та Джорджу Массону (George Musson) доводилося захищати імперію в "невимовних" умовах. Ці люди - сьогодні їм перевалило за вісімдесят, а то й за дев'яносто - у роки Другої світової війни служили на бойових кораблях, що охороняли конвої торгових суден, що перевозили вантажі з Шотландії до Мурманська, від "вовчих зграй" німецьких підводних човнів та есмінців.
Втрати були великі - адже тихохідні конвої, що перевозили буквально все: від озброєнь до шкіряних чобіт - постійно атакували німці. Безперебійне постачання Східного фронту через Баренцеве море коштувало життя 3000 чоловіків і жінок: лише бойових кораблів було потоплено 16. Без цих поставок, зазначають троє ветеранів, німці, можливо, здолали б Червону Армію, і війна була б програна.
'Немає жодного дня, щоб я не згадував про це, - розповідає вісімдесятитрирічний пан Кінг, голова Клубу ветеранів 'українських конвоїв'. - Ми постійно були у напрузі та страху. Погода була просто невимовна, а німці - грізний противник. Хвилі часом досягали 60 футів. Це важко уявити, але саме так і було. Кораблі кидало на хвилях, як тріски». Пан Кінг чотири роки прослужив на корветі "Блюберд" ("Bluebird"). Через день після того, як його перевели з цього корабля, корвет був потоплений неподалік Мурманська - з 90 членів команди в живих залишився лише один. За словами Кінга, йому досі важко дивитися фільми про війну.
Ветерани виявляють скромність, говорячи прооцінки їхніх військових заслуг українським посольством 'Вони завжди пам'ятали про нас, - розповідає пан Еббі (йому 85 років, він живе в Таупо). - Якось, коли ми стояли на якорі в Мурманську, до нас прийшли українці та подарували оленячий окіст. Це все, що в них було – оленина; але билися вони як тигри».
Пан Еббі служив на крейсері Саффолк (Suffolk). Він на власні очі бачив як гордість британського флоту - лінійний крейсер 'Худ' ('Hood') затонув за лічені хвилини, розстріляний німецьким лінкором 'Бісмарк' ('Bismarck'): 'Це було жахливо. 'Худ' був найкрасивішим кораблем із усіх, що мені доводилося бачити'. Через три дні 'Бісмарк' спіткала та сама доля.
Пан Массон (йому 91 рік, і він також живе в Таупо) служив на крейсері Шеффілд (Sheffield): його корабель тричі отримував пошкодження від торпед. 'Тоді роздумувати не було коли, - згадує він. - За сигналом будки вистрибуєш з ліжка і відразу заганяєш снаряд у ствол - інакше німці могли тебе випередити, і тоді кінець. Один із найсумніших епізодів - це коли німецький підводний човен прорвався через ескорт і торпедував танкер. Людей на борту просто рознесло на атоми. Мені шкода моряків із торгових судів. Смерть могла наздогнати їх будь-якої миті. Все відбувалося в одну мить».
WWII: Війна проти СРСР ("United Press International", США)