Леонід Панасенко «Як гірко плакала Олена…»
Як гірко плакала Олена…
Розповідь, 1983 рік
Мова написання: українська
Переклад на болгарську: В. Полянова (Горчивіят плач на Олена), 1988 - 1 вид.
- Жанри/поджанри: Фантастика («М'яка» (гуманітарна) наукова фантастика)
- Загальні характеристики: Психологічний
- Місце дії: Наш світ (Земля)( Україна/СРСР/Русь)
- Час дії: 20 століття
- Сюжетні ходи: Становлення/дорослішання героя
- Лінійність сюжету: Лінійний з екскурсами
- Вік читача: Будь-який
Сімейний відпочинок на морі. Мама, тато, семирічна донька. Вона така вигадниця, ця дівчинка, така фантазерка! Але що її так страшно налякало в самшитовому гаю, куди покотився різнобарвний м'яч.
Видання іноземними мовами:
По-справжньому страшна розповідь, справжній жах. Чи так уже треба дізнатися про своє майбутнє, якщо ми його ліпимо своїми руками щодня займаючись найбанальнішими нікому не потрібними справами, навіть самим нам він не потрібні, а потім гірко шкодуємо, як ми цього досягли під кінець життя, розуміючи, що життя минуло. А дівчинку шкода, вона нічого не зрозуміла, а ось злякалася на все життя, тепер боятиметься важких сумок із магазину.
Цікава думка, хоча зовсім незрозуміло, що могла витягти з наведеної картини маленька дівчинка? Ну зовсім нічого. Так само як старовинне попередження — «не пий із копитця, козенятком станеш!» Але п'ють і стають.
І хто ж винний? Адже ж попереджали.
Написано гладко, без явних похибок, і моралі немає ніякої. А як же без моралі? Ось вам і недоліки.
Один раз можна прочитати. Як правильно зазначає у своєму відгуку Yazewa - розповідь психологічно точна. Біда в тому, що користі в цій точності ніякої.
Дуже хороший,психологічно точне оповідання. І відразу подумалося: напевно, дев'ять дітлахів із десяти (якщо не дев'яносто зі ста) так само відреагували б на