Нова адаптивна терапія проти раку, Університетська клініка «Хадасса»

За останніх 50 років стратегія стандартної хіміотерапії дуже мало змінилася. Протипухлинні препарати, як правило, призначаються в дозі, що максимально переноситься, яка не викличе у пацієнта небезпечної для життя токсичної реакції. Хоча така стратегія ефективна для швидкого знищення ракових клітин, під час лікування хемочутливі клітини гинуть, а хеморезистентні – виживають і продовжують свій ріст та поділ.

Дослідники з центру Моффіт розробили новий метод, ґрунтуючись на принципах еволюції. Їхньою метою було не стільки скорочення пухлини, скільки збільшення безрецидивного виживання пацієнтів у довгостроковій перспективі. Адаптивна терапія здійснюється «короткими чергами» підтримки залишкових хемочувствительных клітин, які є конкурентами резистентних клітин і обмежують їх зростання.

Адаптивна терапія показала свою ефективність проти потрійного негативного та ER-позитивного раку молочної залози у доклінічних дослідженнях на мишах. Лікування препаратом паклітаксел проводилося за 3-ма схемами:

  • Стандартна максимальна доза (ST)
  • Адаптивна терапевтична доза (AT-1): частота прийому така сама, як при ST, дозування знижується в міру скорочення пухлини
  • Друга адаптивна терапевтична доза (АТ-2): дозування паклітакселу залишається незмінним, але частота прийому скорочується, коли пухлина реагує на лікування.

Дослідники виявили, що всі три лікувальні стратегії спочатку уповільнювали зростання пухлини приблизно одного рівня; але потім, як тільки пухлина починала реагувати, і лікування припинялося (ST) або пропускався черговий прийом (АТ-2), її зростання швидко відновлювалося.Лікування за схемою АТ-1 призвело до тривалоїстабілізації пухлини та поступового зниження дозування до повного припинення терапії. Виживання мишей у групі АТ-1 значно перевищувала виживання у двох інших групах.

Результати дослідження показали, що адаптивне лікування за режимом АТ-1 збільшує судинну щільність та кровообіг пухлини. Це дозволяє препаратам хіміотерапії краще проникати до пухлини та знижує інвазію (проникнення у сусідні тканини) ракових клітин.

Дослідники центру Моффіт зараз планують клінічне дослідження з метою оцінки ефективності адаптивної терапії у лікуванні раку простати.