Обман у науці
Дозвольте розповісти вам, як погано справи. У тисячах британських державних шкіл дітей навчають, що якщо енергійно потрясти головою вгору-вниз, це збільшить приплив крові до лобових частин мозку; що якщо потерти пальці один про одного особливим, «науковим» чином, це покращить «енергетичний струм» в організмі; що приготовлена їжа не містить води; що, якщо потримати воду мовою, це дозволить зволожити мозок безпосередньо через піднебіння. Все це частина спеціальної програми вправ, званої «Зарядка для мозку». Ми присвятимо деякий час цим уявленням та тим клоунам у нашій системі освіти, які їх підтримують.
Однак ця книга – не колекція тривіальних безглуздостей. Вона демонструє шлях від довіри, яку надають шарлатанам засобу масової інформації, через хитрощі 30-мільярдної індустрії харчових добавок і шкоду, що завдається 300-мільярдною фармацевтичною промисловістю, через трагедії, пов'язані з висвітленням наукових досягнень у пресі, до випадків , ображали або навіть убивали просто через неправильне розуміння статистичних даних або наукових доказів, що характерне для нашого суспільства.
Півстоліття тому, за часів знаменитого листа Ч. П. Сноу про природничі та гуманітарні науки як про дві культури, володарі гуманітарних дипломів нас просто ігнорували. Сьогодні величезна армія людей, які вважають себе вправі судити про наукові докази, абсолютно не розуміючи суті проблеми, за чисельністю та агресивністю суттєво перевершує вчених та лікарів.
У школі вам розповідали про хімічні речовини в пробірках, рівняннях, що описують рух, і, ймовірно, про фотосинтез — про який ви більше дізнаєтеся пізніше, — але навряд чи ви обізнані про смерті, факториризику, статистики та наукових даних про те, що саме нас вбиває і що лікує. У нашій культурі зяє діра: доказова медицина — найприкладніша з усіх наук, що містить найбільші ідеї останніх двох століть, що врятувала мільйони життів, — не представлена в Лондонському музеї науки жодним експонатом.
Перш ніж ми почнемо, дозвольте мені окреслити нашу територію.
Потім ми перейдемо до гомеопатії, але не тому, що це важливо чи небезпечно (це не так!), а тому, що це чудова модель для навчання доказової медицини. Гомеопатичні пігулки — це лише цукрові кульки, які, здається, працюють і тому втілюють все, що необхідно знати про «чесні випробування» методів лікування і про те, як нас можна ввести в оману і змусити думати, що лікування ефективніше, ніж є насправді. Ви дізнаєтеся про все, що необхідно знати про правильне проведення випробувань і про те, як відрізнити некоректно проведені випробування. Десь у глибині всього цього лежить ефект плацебо — ймовірно, самий інтригуючий аспект людського зцілення, що не отримав належного пояснення, який виходить далеко за рамки цукрових пігулок. Він суперечить інтуїції і є справжньою історією взаємодії тіла і розуму в процесі лікування, і це набагато цікавіше, ніж будь-яка придумана нісенітниця про терапевтичний вплив квантової енергії. Ми побачимо, наскільки ефект плацебо потужний, і ви зможете зробити власні висновки про його вплив.
Потім нам належить половити більшу рибу. Фахівці харчування, які представляють альтернативну медицину, якимось чином примудряються позиціонувати себе як людей науки. Їх промахи набагато цікавіші за помилки гомеопатів, оскільки затвердження подібних «вчених» містять деяку кількість наукової інформації,що робить їх не тільки цікавішими, а й небезпечнішими, бо реальна загроза шарлатанів не в тому, що споживачі їхньої продукції можуть померти — це крайній випадок, хоч і придатний для того, щоб перемивати їм кістки, — а в тому, що вони систематично підривають розуміння людьми самої суті наукового підтвердження.
Нам слід також подивитися, яким чином засоби масової інформації сприяють неправильному розумінню науки: журналісти одержимі пристрастю до безглуздих історій і при цьому не мають уявлення про справжній сенс статистики та наукових доказів, і це ілюструє саму суть того, чому ми займаємося наукою: ми робимо це щоб не залишатися в полоні нашого повсякденного досвіду та наших забобонів. І нарешті, у тій частині книги, яку я вважаю найбільш тривожною, ми побачимо, як люди, зодягнені владою, люди, яким слід бути більш обізнаними, роблять ті самі фундаментальні помилки, що призводять до тяжких наслідків. Ми побачимо, як цинічне спотворення засобами масової інформації фактів, пов'язаних із двома специфічними проблемами охорони здоров'я, призводить до небезпечних та відверто гротескних крайнощів. Ваше завдання в процесі читання звернути увагу на те, наскільки поширеною стала ця практика, і подумати, що можна з цим зробити.
Ви не зможете своїми аргументами змусити людей зійти з тих позицій, на які вони стали неусвідомлено. Але до кінця цієї книги у вас будуть усі необхідні інструменти, щоб виграти — або принаймні зрозуміти — будь-яку суперечку, в якій ви братимете участь, чи йтиметься про чудові зцілення, вакцину проти кору, свинки та краснухи, злочини великих фармацевтичних компаній, ймовірності того, що якийсь овоч запобігає раку, замовчування наукових результатів,сумнівних страхах щодо здоров'я; взаємовідносинах розуму і тіла, природі ірраціонального, медикалізації нашого повсякденного життя або про щось інше. Ви будете свідками викриття деяких популярних обманів, але, крім цього, ви дізнаєтеся дещо корисне про наукові дослідження, наукові докази, упередженість, статистику, історію науки, антинаукові рухи і шарлатанство, а також, можливо, зацікавитеся деякими дивовижними історіями які можуть розповісти нам природничі науки.
Це буде зовсім не складно, оскільки це єдиний науковий урок, де я можу гарантувати, що людьми, які роблять дурні помилки, ви не будете. А якщо, прочитавши цю книгу, ви, можливо, не погодитеся зі мною, я заявляю наступне: ви будете неправі, але при цьому ви ставитиметеся до цих проблем набагато більш зацікавлено, ніж зараз.