PETER GABRIEL
Захоплень з приводу її появи було мало, але надалі Гейбріел став виявляти підвищений інтерес до жанру уорлд-мьюзік (особливо в частині перкусії) та нових рекорд-технологій, внаслідок чого йому вдалося вийти на новий рівень. Прорив стався після третього альбому, що мав гучний успіх як в Англії, так і в Штатах. Серед композицій виділялися "Games Without Frontiers" з її таємничими хорами та політичний протест "Biko", присвячений борцю з апартеїдом Стіву Біко. Через цю пісню всі твори Гейбріела потрапили до ПАР під заборону.
Користуючись успіхом альбому, Пітер здійснив два благодійні тури разом зі Стінгом та "U2" на підтримку організації "Amnesty International". У 1989-му вийшов диск "Passion: Music For The Last Temptation Of Christ", що був колекцією інструменталів, що прозвучали у фільмі Мартіна Скорсезе. Платівка відображала подальше захоплення артиста уорлдбітом і принесла йому "Grammy" у номінації "Best New Age Perfomance".
За нею була збірка "Shaking The Tree", а нова студійна робота з'явилася в 1992 році. "Us", в якому Пітер вилив переживання від недавнього розлучення, хоч і відставав з продажу від "So", але зібрав купу позитивних відгуків і, досягнувши платинової позначки, фінішував на другій позиції у Billboard. Весною 1993-го стартувало глобальне світове турне Гейбріела, на основі якого було зроблено подвійний концертник "Secret World Live". Наступні роки Пітер займався своїм лейблом, і навіть реалізовував деякі мультимедійні проекти. Коли англійці почали готуватися до зустрічі третього тисячоліття, Гейбріел був запрошений для участі у постановці шоу на центральній площі Лондона. У 2000 році вийшла платівка OVO з музикою, що прозвучала на цьому заході. Ще через пару років Пітервидав черговий саундтрек Long Walk Home, а також записав альбом Up. Цей студійник вперше представив Гейбріела як повністю самостійного продюсера та позначив його повернення до саунду кінця 70-х – початку 80-х.
Супроводивши "Up" глобальним світовим туром та випустивши навздогін парочку концертних DVD, музикант зайнявся сторонніми проектами. Один із таких витівок матеріалізувався в 2008 році на диску "Big Blue Ball", де було зібрано спільні записи Пітера з іншими артистами, зроблені переважно ще на початку 90-х. Через кілька років Гейбріел випустив кавер-альбом "Scratch My Back", на якому пролунали пісні Девіда Боуї, "Radiohead", Пола Саймона та Ніла Янга тощо. Усі речі були виконані у безгітарному оркестровому аранжуванні, а наступного року артист зробив аналогічну програму "New Blood", де використовував композиції вже зі свого репертуару.