Препарати для лікування первинно-генералізованих тоніко-клонічних нападів

Карбамазепін, фенітоїн та вальпроєва кислота ефективні в ініціальній терапії первинно-генералізованих тоніко-клонічних нападів. Топірамат ефективний як додатковий препарат у лікуванні первинно-генералізованих тоніко-клонічних нападів. Вальпроєва кислота, на відміну від карбамазепіну та фенітоїну, ефективна в лікуванні абсансів та міоклонічних нападів (іноді поєднуються з первинно-генералізованими тоніко-клонічними нападами). На тлі прийому карбамазепіну або фенобарбіталу у деяких пацієнтів можлива аггравація абсансів. Вальпроєва кислота - препарат першої черги вибору у пацієнтів при поєднанні первинно-генералізованих тоніко-клонічних нападів з абсансами, міоклонічними нападами або при їх комбінації. У клінічних випробуваннях, число яких нині мало, продемонстровано ефективність ламотриджину, габапентину, леветирацетаму, окскарбазепіну, тіагабіну та зонізаміду в лікуванні первинно-генералізованих тоніко-клонічних нападів.

Препарати вибору у лікуванні абсансів

Етосуксимід, вальпроєва кислота і клоназепам застосовуються в лікуванні абсансів (див. табл. 10.1) і мають рівноцінну ефективність. Етосуксимід викликає найменшу кількість побічних ефектів та є препаратом першого вибору для лікування простих абсансів. У тих випадках, коли абсанси поєднуються з тоніко-клонічними, міоклонічними нападами або їх комбінацією, препаратом вибору вважається вальпроєва кислота (оскільки етосуксимід не є ефективним у лікуванні тоніко-клонічних та міоклонічних нападів). Ламотріджінефективний при абсансах та первинно-генералізованих тоніко-клонічних нападах і застосовується деякими фахівцями при комбінації абсансів з тоніко-клонічними нападами. Застосування клоназепаму обмежене у зв'язку з побічними ефектами (сонливість, гіперактивність), розвитком толерантності (зниженням ефективності лікування абсансів у процесі терапії); крім того, ефективність клоназепаму щодо тоніко-клонічних нападів є сумнівною.