Проект передачі та торгівлі електроенергією Центральна Азія – Південна Азія (CASA-1000)

Поширені запитання

1. Яка мета проекту CASA-1000?

Проект CASA-1000 є першим кроком на шляху до створеннярегіонального ринкуелектроенергіїЦентральноїтаПівденної Азії(CASAREM), використовуючи значні енергетичні ресурси Центральної Азії, щоб сприяти зниженню дефіциту енергії у Південній Азії на взаємовигідній основі. У проекті CASA-1000 будуть впроваджені договірні та організаційні механізми, а також інфраструктура передачі з метою сприяти експорту 1300 МВт надлишків електроенергії з Киргизької Республіки та Таджикистану, які вже є влітку, в Афганістан і Пакистан. Проект CASA-1000 буде сумісний з поточними та запланованими проектами з передачі електроенергії в чотирьох країнах, а також доповнюватиме їх. "Механізми відкритого доступу" дозволять іншим зацікавленим експортерам (з Туркменістану, Узбекистану, Казахстану або України) використовувати будь-яку доступну пропускну спроможність лінії електропередачі, наприклад, у зимовий період.

Забезпечуючи регіональну торгівлю електроенергією та створюючи умови для інших інвестицій в інфраструктуру торгівлі/передачі в регіоні, проект CASA-1000 сприятиме скороченню бідності в одних із найбідніших частин світу, а також підвищенню енергетичної безпеки та регіональної стабільності. Зокрема, проект CASA-1000:

  • послужить як перший важливий крок на шляху до реалізації потенціалу торгівлі електроенергією між Центральною та Південною Азією, а низькі капітальні витрати (через непотрібне будівництво нових електростанцій для цієї торгівлі) сприятимуть зниженню фінансових ризиківпроекту, зміцнюючи довіру до CASAREM;
  • допоможе зміцнити Афганістан як життєздатну транзитну державу, збільшуючи перспективи зростання і стабільності країни;
  • забезпечить постійне джерело доходів Таджикистану та Киргизькій Республіці, що може бути використане для зниження гострої нестачі електроенергії у зимовий період;
  • скоротить дефіцит електроенергії в Пакистані та Афганістані в розпал літнього сезону, коли попит на електроенергію найвищий, і допоможе зменшити залежність цих країн від дорогого вироблення електроенергії, що забруднює довкілля, на основі нафтопродуктів;
  • матиме "механізм відкритого доступу" для сприяння передачі електроенергії з інших країн регіону, розширюючи торгові можливості, окрім спочатку задуманого літнього періоду.

2.Які механізми існують для координації країн?

3. Які об'єкти інфраструктури будуть збудовані в рамках проекту?

Початковий варіант проекту передбачав таке:

  • ЛЕП потужністю 500 кВ від підстанції «Датка» до підстанції «Сугд» (477 км) для передачі надлишкової електроенергії з Киргизької Республіки до Таджикистану, з подальшою передачею цієї електроенергії до Сангтуди внутрішніми мережами Таджикистану;
  • Одноланцюгову ЛЕП потужністю 500 кВ (довжина 120 км) у Таджикистані між підстанціями в Регарі та на Сангтуді;
  • Три конверторні станції: (i) конверторна станція 1300 МВт на Сангтуді, що перетворює змінний струм на постійний; (ii) конверторна станція 300 МВт у Кабулі (Афганістан), що перетворює змінний струм на постійний; та (iii) конверторна станція 1 300 МВт у Пешаварі (Пакистан), що перетворює змінний струм на постійний; а також;
  • лініюелектропередачі високої напруги на постійному струмі (HVDC) протяжністю близько 117 км у Таджикистані, 562 км в Афганістані та 71 км у Пакистані.

Було вирішено зберегти два термінали, як і в початковому варіанті в Таджикистані та Пакистані, забезпечуючи при цьому Афганістан (окремо від основної системи) терміналом HVDC (тип повернення енергії до мережі) на існуючій лінії 220 кВ змінного струму між Таджикистаном та Афганістаном. Розташування терміналу HVDC у Таджикистані залишиться на Сангтуді, а в Пакистані його буде переміщено з Пешавару до безпечнішого місця "Ноушехра". Точне розташування ресиверної підстанції в Афганістані в даний момент визначається.

Поряд з іншими перевагами, змінений дизайн дозволить Афганістану отримувати більше електроенергії по існуючій лінії електропередач в 220 кВ. Ця модифікація також допоможе прискорити виконання проекту, уникаючи затримок, пов'язаних із складністю тритермінальної конфігурації проекту. Усі країни та фінансові інституції підтвердили своє зобов'язання перед проектом.

4. Яка передбачувана вартість проекту?

Орієнтовна вартість проекту, включаючи непередбачені витрати, податки та відсотки під час будівництва, становить 1,17 млрд. доларів США. Вартість включає технічну допомогу з метою сприяння реалізації проекту, а також програми підтримки спільнот, що розташовані вздовж коридору ліній електропередачі, як описано нижче.