Резидент Comedy Club Олександр Незлобін про свій режисерський дебют - фільм - Наречений - із Сергієм
Олександр, комедію "Наречений" ви хотіли презентувати ще у травні. Але в останню мить вирішили відкласти прем'єру. Чому?
Із Сергієм мені пощастило – що стосується роботи, тут він справжній перфекціоніст. (Сміється.) Весь час щось вигадує, і на майданчику йому не треба радити – він людина-імпровізація. Моя подруга Ольга Картункова дебютувала в нашому фільмі як актриса. У ролі базарної тітки, яка за словом у кишеню не полізе, вона просто приголомшлива! Дивишся на неї та віриш, що завдяки таким жінкам Україна і залишається сильною країною. (Сміється.) Але взагалі, на роботі я намагаюся все ж таки дистанціюватися - я ж режисер. Доводиться надягати строгу маску боса, контролювати всіх. Але є й позитивні моменти: друг завжди зрозуміє та пробачить. У нас була сцена, де людей розстрілюють пейнтбольними кульками. Стріляли порожніми - щоб не боляче, але все виходило якось ненатурально. У результаті я попросив зарядити деякі пейнтбольні рушниці вже по-справжньому. Акторів, звичайно, не попередив, але попросив увімкнути всю фантазію. І цей ефект несподіванки спрацював як слід.
Це все тому, що мені доводиться працювати на двох роботах - на зйомках фільму і в Comedy Club, де свій тиран є. Гарік Мартіросян справді дуже вимогливий. Підготуєш номер, виходиш із ним на репетиції. А він: "Саше, мало жартів, мало!" А для мене найбільший страх – мовчання зали після виступу. Тому й потрібен такий деспот, завдяки якому прагнеш бути кращим. Ну а щодо кіно. Іноді замислююся: а чи варто йти далі в цьому напрямку? Кожен новий проект для моєї родини – це як проводи до армії: на півтора-двароку із зустрічами у вихідні. І я вдячний моїй дружині, яка щоразу примудряється дочекатися мого "дембеля". (Усміхається.)