Село Орус’ярві
Орус'ярві - село в Піткярантському районі Карелії.
Адміністративно входить до Салмінського сільського поселення. Орус'ярві знаходиться за 18 км від Салмі (Тулема), на березі озера Понкколан'ярві. Свого часу це було одне з найкрасивіших і глухих сіл, навколо стояли соснові ліси, у темних озерах було повно риби, життя текло своєю чергою.
Звідки з'явилася назва села, тепер не знає ніхто. За однією з версій, назва бере початок від карельського слова «oruzu», що означає «зброя». Легенда свідчить, що шведи втопили в озері, дуже багато зброї. У шведській мові можна знайти слово «orustad» - неукріплений, неозброєний. За іншою теорією, в основі лежить карельське слово «oraz» - сходи, посадки.
Орус'ярві складалося з чотирьох невеликих красивих сіл - Тенху, Пяяллюсярві, Йокіселкя та власне Орус'ярві. Кожна розташовувалась на березі свого озера - Тенху на березі Тенхун'ярві, Пяяллюс'ярві на озері з однойменною назвою, Орус'ярві на озері Понкколан'ярві. Йокіселкя розташовувалась на березі річки Яняйоки.
За переказами, на тому місці, де зараз стоїть сільська церква, раніше був монастир Орус'ярві. Монастир був розорений шведами у період воєнних дій 1610 – 1617 рр. На цвинтарі впала стара ялина в три лікті завтовшки, яка здавна називалася «монастирською». На сусідньому полі плуги орачів часто вивертали шматочки згнилих дощок. Від монастиря не залишилося нічого, крім дерев'яного хреста, що сиротливо притулився біля монастирської ялини. Коли в 1910 році будували Скорб'ященську церкву, в Орус'ярві приїжджали ченці з Валаама, вони-то і прочитали напис на хресті, і виявилося, що монастирю, що стояв там, було 700 років.
Після революції 1917 року село Орус'ярвіопинилася на території незалежної Фінляндії. Звичайно зараз ікон у церкві немає, чотири великі ікони, які раніше були у формі хреста, були вивезені до Фінляндії і встановлені в іншій церкві, в містечку Rautalampi, а ще чотири в каплиці Vesanto. Цікаво, що під час Зимової війни, незважаючи на бої, що йшли в цих місцях, церква була чинною. Під час боїв Зимової війни та недовгого періоду радянської влади церква збереглася відносно добре, зникли лише вбрання священиків та частина начиння. У 1944 році вже при відступі фінів було вивезено ікони.
Була спроба вивезти дзвони, але неуспішна, доля дзвонів невідома. Є припущення, що один із дзвонів, що зберігаються в музеї в Кіжах – це головний дзвін Скорб'ященської церкви в Орус'ярві.
На думку українських віруючих, найсвятіше місце на узбережжі Ладозького озера – це Орус'ярві – йому опікується сам Святитель Миколай.
Говорять, що озеро Понкколан'ярві зберігає багато таємниць. За легендами саме в цьому озері були заховані скарби жителів Орус'ярві, та втоплені дзвони
(Постійних жителів кілька людей. Влітку живуть та відртраюються дачники.)
У статті використано фото та інформацію з відкритих джерел.