Що подивитись у Севільї Мій звіт
Кілька днів провели у Севільї. Бачили чудовий замок та старовинне місто дорогою. У самому місті відвідали Королівський Алькасар, Хіральду, подивилися, як живуть городяни.
Дорогою до Севільї заїхали до Замку Альмодовар. Погода була дощова, але це надавало шарму та загадковості замку.
Пишність замку Альмодовар можна оцінити вже здалеку. Величні зубчасті вежі піднімаються над смарагдовими схилами пагорба та родючою рівниною. На тлі синього неба Альмодовар здається казковою, нереальною фортецею. За легендою, за його кам'яними стінами мешкає привид прекрасної арабської принцеси Заїди, яка чекає на свого коханого.
Ми наближаємось до Севільї. Проїжджаємо через старовинне містечко Кармона. Він незаслужено обділяється увагою туристів. І знову лив дощ. Місто виглядало суворо. Ми піднялися на стіни Алькасара за €2. Будинки навколо виглядають застарілими. Цим нагадує місто Кунгур у Пермському краї. Теж багато старовинних пам'яток, але у поганому стані.
Подивіться мій путівник містом:
Дощ посилювався. Перекусили в одному з барів майже домашньої їжі. Перше, друге та компот за €9.
У Севільї заселилися до квартири. Олена назвала її – бабусина квартира. У будинку є своє приватне паркування. Хазяїна квартири звуть Jesús, він музикант. Заплатили €238 на 4 ночі. Просторово. Є балкон. Все трохи стареньке та потерте.
Вид на будинок з боку. На 1 поверсі гарний продуктовий супермаркет.
До центру йти хвилин 20 пішки чи на метро. Дорогою бачили багато цікавого. Ось чоловіки грають у петанк.
Поліцейські виходять із дільниці. В іспанських поліцейськихСтильна форма.
Насамперед заглянули на площу Іспанії. Давно мріяв зробити кадр за арками.
Пристрасне фламенко ллється річкою вулицями. Вуличні музики дають безкоштовні концерти.
Навколо площі розташовані кабінки, схожі на перший погляд на могили. Насправді їх звели до Іберо-американської виставки.
Кожне відділення – це регіон Іспанії, а з обох боків полички для буклетів. Ми звичайно сфотографувалися з нашими улюбленими Канарськими островами. На кахлях зображені всі острови та висадка Колумба, мабуть.
По периметру площі проведено канал. Можна взяти човен на прокат та поплавати.
Зазирнули до університету, подивилися на студентів. Досить різноманітні…
Біля площі починається парк Марія Луїса з дивовижними рослинами та павільйонами різних країн. Вони теж були збудовані до виставки. Годували голубів. Ледве руку мені не відкусили. Голодні птахи.
Museo de Artes y Costumbres Populares de Sevilla. Гарна будівля, що тут скажеш.
Поруч у скверику Сервантеса тусуються школярки з півтораком пива.
Сьогодні нам місто показувала гід Анжела. Екскурсія вийшла яскрава та ненудна. Ви також можете сказати прогулянку з Анжелою на Тріпстері.
Підлітки буянять, кидають апельсини в цегляну стіну. Знову обов'язковий атрибут – півторашка пива.
Наступного дня наживо побачив те, про що давно мріяв. Metropol Parasol – конструкція з дерева та бетону, яку ви знайдете у старому кварталі на площі Втілення (Plaza de la Encarnación). Будували Парасоль з 2005 по 2011 рік за проектом німецького архітектора Юргена Майєра. У цій самійВеликий у світі будівництві з дерева розмістилися магазини, ресторани, величезна панорамна тераса, археологічний музей і навіть фермерський ринок.
Купили за €3 квиток нагору. У вартість входить безкоштовний напій у барі. Перевели дух у барі з видом на Хіральду і пішли по звивистих доріжках незрозумілої дерев'яної штуковини. Класно. Для любителів сучасної архітектури та сопромату.
Просто дівчата на вулиці.
Частиною Севільського кафедрального собору став стародавній мінарет – Хіральда (La Giralda). Ця витончена будова досі підноситься над Старим містом. Будувати мінарет почали 1184 року. Після визволення від маврів Хіральда стала дзвіницею Севільського собору. В 1355 її верхівка була знесена землетрусом. У 1568 році архітектор Ерман Руїс добудував вежу в стилі іспанського Ренесансу, додавши дзвіницю. Оновлена вежа Хіральда заввишки 98 метрів із оглядовим майданчиком нагорі стала символом Севільї.
Вид із вежі чудовий, особливо із середніх поверхів.
У місті багато художників. Вони малюють сади Алькасара, архітектуру Хіральди та арки собору.
Ми з Оленою не художники, але фотолюбителі ще ті.
Наступного дня ми вирушили до Севільського Алькасару. Кажуть, там знімали серіал "Гра престолів". Квитки коштують €9,50. Відстояли чергу близько 20 хвилин. Якби купили квиток інтернетом, то пройшли б без черги.
Майже 700 років Алькасар належав іспанським королям, які розширювали палац та перебудовували у різноманітних архітектурних стилях. Верхні покої Алькасара і сьогодні королівська родина використовує як офіційну резиденцію в Севільї.
Купол у залі Послів
Вразили золотийкупол та виставка кахлів. Не забудьте взяти аудіогід українською. Ми взяли одну на двох, підключили туди свої навушники і слухали вдвох.
Прогуляйтеся дамським садом
На деревах висіли апельсини. Водночас з'явилися вже квіти. Бачив, як туристи зривали апельсини, куштували, а потім морщились. Я теж не втримався, спробував. Кисло-гіркі, але не такі вже неприємні, хоча навіть часточку не зміг з'їсти.
Скуштуйте аромат апельсинів, тільки не їжте
У саду багато художників. Мабуть, студенти. Зосереджено виводять мазки пензлем. Особливо старанні учні всі вимазані фарбою. Намагаються.
Спостерігайте за художниками
Люблю спостерігати за людьми, коли вони у хорошому настрої, нікуди не поспішають, нічим не обтяжені. Ось школярки сфотографували красеня-художника. Ніхто з них не схотів зізнатися один одному, що «запали» на нього. Але по очах видно. ;-)
Увечері ми сходили до музею фламенко на виставу. Там 2 зали. До першої зали квитки вже були розкуплені. Ми потрапили у другий Vip зал на інтригуючу виставу Intimo. Заплатили за €30. Келих кави або вина безкоштовно. Сидиш під землею перед артистами. Висвітлення жахливе, але уявлення пристрасне. Співали та танцювали від душі.
Севілья залишила в душі найтепліші почуття. Хоч і місто досить велике, але я почував себе тут затишно та спокійно. За 4 дні не все вдалося подивитися, але це й добре. Привід буде повернутися сюди ще не раз.