Тест-драйв BMW F 800
З детонатором у руці
Припустимо, що ви маєте гідний бюджет для придбання мотоцикла середнього класу. Модель має бути зручною, легкою і в той же час досить потужною, щоб за кілька тижнів не стало нудно. Крім того, бажано, щоб байк виглядав нетрадиційно і привертав увагу - мало кому захочеться зараховувати себе до горезвісної «сірої маси».
Якщо поглянути на сторінки мото-каталогів, то погляд приваблять два нетривіальні 800-кубові апарати. Вони обидва європейці, які двоциліндрові мотори добре пристосовані для їзди містом. Як ви здогадалися, йдеться про Ducati Hypermotard 796 та BMW F800R. Хоча їх технічні характеристики та сфери експлуатації можна порівняти, ці мотоцикли відрізняються один від одного не тільки зовні, а й за характером. Його можна очікувати від них? Це ви дізнаєтесь із перших рук, прочитавши тест.
Ducati Hypermotard 796
Якщо порівняти цей мотоцикл з Болоньї з людиною, то це буде, безперечно, геніальна людина. Він може зачарувати вас своїми навичками, талантом та чарівністю. Як і будь-який інший геній, він може підняти вас до нових висот, недоступних для простих смертних. У той же час він має недоліки, які унеможливлюють повсякденне проживання з ним. Адже Ducati не терпить рутини і не визнає сірих буднів.
Hypermotard 796 є зменшеною копією великого Hypermotard 1100. Але хіба менше – це гірше? Цей мотоцикл багато в чому є протилежністю свого «великого брата». Маючи більш легкий і компактний двигун, мотард з Болоньї набагато зручніший для водія і простий в управлінні. А дизайн? Повз цей мотоцикл важко пройти спокійно! Агресивний пластиковий обвіс криваво-червоного кольору, чудове оформлення глушників і широке кермо дають зрозуміти, що це ця «конструкція» призначена в першу чергу не для їзди, а для обожнювання.
Двоциліндровий мотор, застосований на «796-му», є квінтесенцією італійського машинобудування. Два циліндри, розташовані за L-подібною схемою, десмодромний привід клапанів, упорскування палива та повітряне охолодження роблять двигун дуже впізнаваним. На невеликих швидкостях він любить обдавати пілота жаром, ніби заряджаючи його своїм темпераментом. Справжній італієць! Єдиним відступом від канонів можна вважати 6-ступінчасту коробку з багатодисковим зчепленням мокрого (а не звичного для Ducati сухого) типу.
Існує переконання, що шасі Ducati завжди ідеально. Це правда. Та хіба може бути інакше, якщо врахувати, що мотоцикл виготовлений у сонячній країні з гарним асфальтом та рекордною кількістю поворотів на кілометр дороги. Перевернута вилка Hypermotard 796 не має жодних налаштувань, але якщо ви в Італії, це і не потрібно. В Україні, можливо, скакатимете по купи...Штатні калібрування такі, що навіть досвідчений водій не скаржиться на відсутність належного демпфування стиснення, або неідеальний відбій гідравліки. Те саме стосується заднього консольного маятника з алюмінієвого сплаву, що працює в парі з моноамортизатором.
Про гальма важко сказати що-небудь, крім того, що вони є великими і несуть на собі логотип фірми Brembo. Величезного розміру ажурні диски чудово доповнені радіальними супортами і шлангами зі сталевим обплетенням. Разом вони можуть виконати будь-яке завдання, яке запропонує їм водій.
Тепер порушимо питання, яке для багатьох є ключовим. Як це все їде? Хм, я боюся, що це буде важковисловити в одному реченні ... У посадці водія, в лініях шасі та облицювань проглядаються явні посилання на оффроад. Чи є сенс їх підтверджувати? Виходячи з моїх щоденних спостережень (і, ймовірно, ваших теж) можна з упевненістю сказати, що дуже рідко байки, що навіть мають достатню позашляхову складову, хоч іноді експлуатуються поза асфальтом. Ну, а якщо їздити лише дорогами, то пряма посадка пілота має свої недоліки. Адже в цьому випадку водій відіграє роль аеродинамічного гальма, що перешкоджає швидкому прискоренню на обгонах зі швидкостей в 120-130 км/год.
Але коли двоциліндровий двигун ловить «свій» режим, то в повітрі з'являється запах адреналіну і виникає бажання відпалити! Як і багато інших італійських моделей, цей Ducati має надто довгі, як на мій погляд, перші дві передачі. На низьких швидкостях мотоцикл вимагає підгазування та активної роботи зчепленням, інакше рухатися плавно не виходить. Він не любить маневрувати на малих швидкостях. Здається, що це дратує Hypermotard і він вихлюпує своє обурення у вигляді конвульсивних ривків. Тільки досягнення двигуном планки 4000 об/хв може згладити ситуацію. Іншими словами, «796-й» любить середній діапазон швидкостей та оборотів – у цьому випадку він чудово реагує на газ, видаючи рівну та потужну тягу.
Якщо вас турбує «бідність» налаштувань передньої вилки, то нижчезазначений абзац для вас. Інженери Ducati подбали, щоб передня підвіска цього мотарда навіть без можливості широкого регулювання робила свою роботу дуже добре. Її калібрування оптимальні для агресивного водіння, хоча є й ті, хто впевнений, що передок занадто м'який. Під час гальмування переднім гальмом вилка досить сильно просідає, але залишає при цьому достатній запас відпрацьованого ходу.нерівностей дорожнього покриття. До того ж, незважаючи на значні «пірки» вперед, мотоцикл не допускає будь-якої нестабільності гальмування. Задня ж підвіска налаштована досить жорстко, а демпфування сильно "затягнуте" - це хороша підмога на швидкісних поворотах. На жаль, це поєднання годиться лише для їзди ідеальним асфальтом. У нашому випадку, зайва жорсткість може надавати «стусанів під зад» водієві і розбалансувати хвіст мотоцикла при наїзді на нерівності, збивши його з траєкторії.
Що не кажи, а вибрати ідеальні калібрування підвісок, які забезпечуватимуть стабільність мотоцикла під час гальмування та прискорення – велике мистецтво. Тут італійці виконали справді гарну роботу. Hypermotard не відповідає швидким зменшенням кліренсу в момент закриття дросельної заслінки, не сідає на хвіст під час швидкого додавання газу, і не підстрибує переднім колесом при різкому відпусканні гальма. З мого боку – жодних заперечень. Він чудово тримає напрямок та забезпечує дуже хороше почуття дороги – за умови наявності останньої, але не останньої якості.
До цього я вже говорив про генія, але не згадував, що генія часто дратує його обличчя – звідти і нелюбов до дзеркал. Із цим Ducati – аналогічна ситуація. Дзеркала виглядають непогано, але викликають питання: чому вони досі не відламалися? Коли вони у складеному стані, то все, що відбувається ззаду, стає для вас великою загадкою. Ну а якщо їх розкласти ... то в міських пробках рано чи пізно починаєш ненавидіти ці шматки пластику зі скельцями-відбивачами, адже в цьому випадку мотоцикл по ширині наближається до малолітражки. Дивна річ: байк призначений для їзди містом, але має при цьому дзеркала, які просто неможливо використовувати вщільний потік транспорту. Навіщо тоді їх узагалі поставили?
Після того, як первинна ейфорія проходить, а розваги набридають, приходить усвідомлення тотальної непрактичності цього мотоцикла. Поїздки до гіпермаркету та назад, щоденні рутинні маршрути – це все не для нього. Виникає відчуття, що двигун не пристосований для таких експедицій. Повільне дефіле вузькими вулицями клопітно і для водія, і для мотоцикла. Спроби їхати на Hypermotard 796 «тихо» врешті-решт доконають вас «шлепками» ланцюгового приводу, довгими передачами та жаром двигуна. Цей мотоцикл ніби каже своєму водієві: «чи їдь, чи споглядай – я не фунікулер, щоб забезпечити тобі і те, й інше!».
BMW F800R
Це справді цікава машина. BMW F800 S доводиться братом нашому візаві та клоном із загальноприйнятого стандарту стріт-байку, але, як ми знаємо, у дисципліні «пробіркового розведення» баварська компанія досягла досконалості. Дана модель створювалася для міської їзди і отримала для цього все необхідне: легке шасі з сучасним компактним двигуном одягнене в пластикове обваження злегка бунтівного дизайну. Ну, а «детонатором», який приніс до характеру мотоцикла хуліганські риси, став Кріс Пфайфер. Коли бачиш, що він виробляє з цим BMW, то розумієш, що байк не такий простий, як здається.
Цей баварець виглядає як... баварець. Єдиний видимий знак того, що хтось у відділі дизайну не витримав, зняв краватку і на мить віддався музі, це асиметрична фара. Все інше чудово спроектовано, виготовлено та… і все. Хтось може сказати: мовляв, нудьга, хтось, навпаки, зауважить, що це торжество закону та порядку. Яка точка зору вам ближча – вибирайте самі. Але, незалежно від того, де ви керуєте цим «баварцем»походженням) і «берлінцем» (за народженням), ви як би знаходитесь в улюбленому домашньому кріслі з м'якими тапочками на босу ногу. Всі органи управління знаходяться там, де вони мають бути, а ергономіка не дає жодних підстав на неї скаржитися. Навіть яйцеподібна панель приладів не викликає гримасу невдоволення на обличчі водія.
Що рухає ваше крісло? Паралельний «твін» з рідинним охолодженням та упорскуванням палива. Цей компактний і сучасний двигун значно просунув німців на шляху до абсолютної досконалості. 800-кубова «твін» працює тихо, добре реагує на газ і швидко нарощує потужність. Важель КПП ідеальний: створюється відчуття, що для роботи з ним достатньо сили мили. Зчеплення виконує свої функції плавно та точно. М'яко бубня через вихлопну трубу, баварський байк плавно рушає з місця.
Вже з перших метрів відчувається величезна відмінність від Ducati. Мотор даного BMW за характером роботи набагато ближче до рядних "четвірок", ніж до двоциліндрових "твінів". У нижній половині діапазону оборотів він не такий сильний, як двигун «Гіпермотарда», але за рахунок коротких перших двох передач забезпечується дуже гладкий і рівномірний приріст потужності, аж до червоної зони на тахометрі.
Якщо мотард з Болоньї за своїм характером нагадував автомат із сильною віддачею, то BMW набагато витриманіший і спокійніший. На ньому не втомлюєшся від повільної їзди в пробках і вузькими вуличками. Двигун працює дуже плавно, а добре підібрані відносини в КПП дозволяють їхати так, як завгодно. Від водія цей мотоцикл вимагає набагато менше уваги та концентрації, ніж Ducati.
Звичайно, можна стверджувати, що за задоволенням від агресивної їзди «баварець» не зрівняється з вихідцем із Болоньї. Ходи його підвісок менші, а пружини стоять м'якші. Крімтого, гідравліка гасить коливання не так добре, як у випадку з Ducati. Не можна сказати, що це погано, але, безумовно, ситуацію не покращує відсутність будь-яких регулювань у передній вилці. У випадку із задньою підвіскою все набагато краще. Алюмінієвий маятник, оснащений моноамортизатором зі змінними характеристиками демпфування, може справлятися з робочим навантаженням у вигляді водія і пасажира.
Шасі доповнює чудова гальмівна система. Великі 320-мм диски та чотирипоршневі супорти з армованими шлангами добре відповідають можливостям байка та вашим запитам. Висока потужність гальмування пропонується тут поряд з точністю її дозування, а штатна ABS робить цей процес повністю безпечним.
Отже, переді мною стоять два досить різні байки (ледве не сказав – людину). Ліворуч – вишуканий і темпераментний Ducati, який, як гіперактивний хлопчик у дворі, має досить погану репутацію і завжди прагне гострих відчуттів. Праворуч – спокійний і розважливий німецький бюргер, який пропустив усі лекції на тему «Анархія в місті», зате збагатив себе знаннями про безпеку та комфорт. Мабуть, для того, щоб порозумітися з цими мотоциклами, F800R потрібно розуміти, а Hypermotard 796 відчувати серцем.
Як я вже казав, мотоцикли мають подібні технічні характеристики. Подібність також існує й у порівнянних цінах. У випадку з BMW клієнт отримає широкий спектр опцій, дивлячись на які, здасться блюзнірським залишати в базовій комплектації мотоцикл вартістю €9990. Комплект тестового BMW F 800 R: ABS, глушник Akropovich, підігрів ручок.
Ну а базова ціна на Hypermotard складає €12500. То що ж вибрати? Витрачаючи свої гроші, я хотів би купити BMW. У ньому немає спонтанності мотардуз Болоньї, але є комфорт, безпека та дуже хороші показники. Ducati – яскравий мотоцикл у всіх відношеннях. Він чудово підходить для того, щоб дуріти і впорскувати в кров чималі дози адреналіну. Але… завдання мотоцикла у повсякденному та нормальному житті значною мірою складаються з прозових, повсякденних моментів, де F800R завжди буде попереду.
Текст та фото: Маріуш Ловицький
Переклад та адаптація: Сергій Кузнєцов