Тінь Анкваба
Сьогодні підписано угоду про створення ІКЦ (Інформаційно-координаційного центру МВС України та Абхазії), який базуватиметься у Сухумі. За інформацією джерел, близьких до керівництва МВС РА, 20 співробітників МВС України будуть відряджені до Абхазії, і спільно з абхазькими колегами працювати у нас в республіці.
Але подивіться якась нервова реакція у наших «патріотів». А чому? Тому що у нас в Афоні всі, хто скоїв тяжкі злочини за останні роки (а серед них вбивства, грабежі, та рейдерські захоплення в українців нерухомості чи бізнесу) спокійно ходять містом. Тепер занервували.
Законослухняній людині нема чого боятися. І ситуацію в Республіці дуже запущено. Якби Владислав Ардзінба ще в ті роки від початку віддав наказ про розстріл мародерів на місці, то сьогодні ми б контролювали б ситуацію. А сьогодні «наркобарони» у нас по головах ходять, не соромляться, а дехто і до парламенту лізе.
Але цікаво інше, хто і як розбурхує парламент. Ви не знайдете серед тих, хто підписав це звернення прізвище нашого екс-президента Анкваба. А він сам і його оточення в парламенті активно попрацювали за ці дні, щоб зупинити підписання угоди. Дуже серйозна людина. Вміє працювати чужими руками. Сам ніколи не зробить жодної занадто гучної заяви, яка може бути якось неправильно витлумачена в контексті російсько-абхазьких відносин. Його завдання створити конфлікти на рівному місці, направити у потрібному йому русло патріотично стурбовану громадськість, а потім очолити миротворчий процес та створити конструктив. Такий керований конфлікт. У цьому Анкваб і справді наторкнувся. Тут можна згадати його обіцянки щодо реформ, які він плавно скинув на майбутніх приймачів. Так він залишив намайбутнє розроблення законодавства, яке сформувало б цивілізований ринок нерухомості. При цьому можна було б створити надходження інвестицій, а всі необхідні обмеження прописати в законодавстві. Але це не вигідно йому так само, як ІКЦ, оскільки руйнує злочинний бізнес, що будувався роками. Жаль одне, що депутати досі ведуться на подібні маніпуляції або ж самі зацікавлені у збереженні статусу-кво.
Керований конфлікт виглядає добре, з якого боку не подивися. Можна підняти ціну необхідних рішень. У розмові із зовнішньополітичними партнерами завжди є можливість кивнути у бік громадської думки, яка проти. А потім очолити процес знаходження точок дотику. Деміург.
А які керовані конфлікти можуть бути вигідними у наш час? Тільки лінією російсько-абхазьких відносин. Жодна угода, жоден документ не можуть пройти просто так, у робочому порядку. Завжди є псевдопатріотичний актив, що складається з добрих, але мало в чому обізнаних людей. Їх можна активувати на будь-який протест. Писати заяви? Будь ласка. Зібрати людей? Тим більше. Але вони не є конструктивними. Ні в чому до ладу не розуміються. Вести обговорення «у потрібному ключі» не вміють. Вміють дратувати Москву.