українська Німеччина, 2015, 3, Кому потрібна висота над рівнем моря та навіщо
«Висота над рівнем моря, абсолютна висота, абсолютна позначка або альтитуда (лат. altitude) - координата в тривимірному просторі (дві інші - широта і довгота), що показує, на якому рівні щодо прийнятого за нуль рівня моря знаходиться той чи інший об'єкт», – повідомляє наша народна всезнайка Вікіпедія. Відліковий рівень моря – це рівень Світового океану – результат усереднення багаторічних спостережень. Координата ця є умовною, а не постійною величиною, і залежить від багатьох факторів – вітру, припливів та відливів, нагрівання та охолодження поверхні моря, коливань атмосферного тиску, опадів та випаровування, річкового та льодовикового стоку. Більше того, у різних країнах (регіонах) визначають свій маркер, який беруть за рівень моря. Земля ж у нас нерівна якась, не кругла куля, всупереч глобусу, а така собі «картопля», геоїд, за формою близька до сплюснутого еліпсоїда. Ось і потрібна відправна точка. Класичний приклад – рівень моря по обидва боки Америки: через різну солоність вод Тихого та Атлантичного океанів і мінливого напрямку вітрів різниця середнього рівня урізу води (тобто з усередненням приливних ефектів) становить 20 см. Здавалося б, нісенітниця, але часом і така різницю треба враховувати.
В Україні та більшості країн колишнього СРСР абсолютні висоти точок земної поверхні відраховують від середньомногорічного рівня Балтійського моря, визначеного від нуля Кронштадтського футштока (від нім. Fußstock або нідерл. voetstok) – рівнеміра у вигляді рейки з поділами, встановленого для спостереження і у морі, річці чи озері. Цей, один із найстаріших (з 1707 року) у глобальній мережі рівневих постів Світового океану, футшток знаходиться на кам'яному устої Синього мосту через кронштадтський Обвідний канал, аточністю вимірів багато в чому завдячує гідрографу Михайлу Францовичу Рейнеку.
За Амстердамським футштоком (Amsterdamer Pegel, позначка в центрі Амстердама на висоті 9 футів 5 дюймів над рівнем моря) та Амстердамській системі висот (Amsterdam Ordnance Datum), прийнятої з 1879 р. в Нідерландах, обчислюються висоти. Марсельським футштоком (Pegel Marseille) ведуть замір рівня Середземного моря.
Хоча єдиного нульового рівня, звісно, немає. Є лише спроби уніфікувати у міру «можливостей» нашої планети. Наприклад, ведучи відлік за рівнем висот Євразійської літосферної плити, як це робить European Terrestrial Reference System 1989 – система висот, що використовується в Італії та низці інших європейських країн.
Або ж National Geodetic Vertical Datum - система висот, що використовується в США та Канаді. Відлік провадився за виміряним у 1929 році рівнем висоти моря в 26 точках Північноамериканського континенту (21 у США, 5 у Канаді). У 1983 році з'явилася нова система висот, перерахована за новою множиною точок і вимірювання в них середнього рівня моря і назва стандарту NAD83.
Існують і національні системи. Відмінності між ними становлять, як правило, від кількох сантиметрів до кількох дециметрів (хоча трапляється різниця в метри). У Німеччині система висот, що використовується з 1992 року, веде відлік від позначки Normalhöhennull на церкві св. Олександра (St.-Alexander-Kirche) у Валленхорсті (Wallenhorst), що у землі Нижня Саксонія. Декілька систем мають лише регіональне значення (наприклад, Гельголанд нуль, Helgoland Null) або відносяться, як Віденський нуль (Wiener Null), до обумовлених рівнями річки визначенням висот.
Ну а необхідна альтитуда для вказівки висот географічних та технічних об'єктів,геодезії, гідрографії, мореплавства, авіації, космонавтики, супутникової навігації, будівництва. До абсолютної величини повинні наводитися позначки висот у залізничних профілях. Від висоти над рівнем моря залежить атмосферний тиск, а що це таке для живого на планеті, пояснювати, думаємо, не треба. Та що там живого – навіть техніка може поводитися непередбачено, як це сталося торік на бразильській трасі, розташованій на висоті близько 800 метрів над рівнем моря, з болідами.