Звідки береться добротаMRTE терапія для лікування фобій, страхів, тривожності, панічних нападів,
У своєму новому дослідженні вчені спробували відповісти на питання, які фактори впливають на доброту людини. З цією метою вони поєднали методи різних галузей науки.
Чому у вас виникає бажання допомагати іншим? Можливо, за цим стоїть непідробна доброзичливість? Ви це робите, тому що в майбутньому ця людина може бути вам корисною? Чи це показна, награна доброта – щоб інші люди не вважали вас за егоїста? А може, ви керуєтеся вищими принципами і таким чином намагаєтесь відновити справедливість?
Вчені розглянули всі ці питання. Можливо, ви трохи зрадієте, що дослідники так і не визначили формулу доброти. Однак завдяки результатам масштабного дослідження команди новаторів із Німеччини тепер ми на один крок ближче до деяких відповідей.
З метою дослідження граней добра дослідники Енн Беклер, Аніта Туше та Таня Зінгер проанкетували 329 добровольців, які відповіли на питання про співчуття, доброту та особистість.
Вчені також зафіксували та систематизували дані про поведінку піддослідних під час виконання завдань за комп'ютером та в лабораторії, призначених для вимірювання «рівня» доброти, особистої вигоди (наприклад, «теоретико-ігрова модель прийняття рішень» та «виявлення закономірності розподілу»), а також результати виконання набору завдань, які мали на меті аналіз когнітивних навичок.
Для того, щоб зрозуміти, які механізми підштовхують людину на добрі справи, вчені «помістили» всі показники половини учасників свого дослідження у великому цифровому «плавильному казані». Потім вони провели статистичний тест під назвою «дослідницький факторний аналіз» (ІФА). Такий аналіз дозволяєпростежити за тим, наприклад, чи будуть люди з високими показниками за шкалою макіавеллізму (черстві, егоїстичні, що стосуються презирства до інших) частіше здійснювати вибір, виходячи з егоїстичних, ніж взаємовигідних інтересів, тоді, коли їм будуть запропоновані обидві альтернативи? (Якщо вам не терпиться дізнатися – відповідь на це запитання «так»).
І який же висновок? Всі ми різною мірою схильні до справжньої доброти. Почасти бажання допомагати іншим залежить від нашого самопочуття, а також хоч як дивно це не звучало, від рівня інтелекту. Окрім справжньої доброти, прояв інших видів доброти залежить від віку, статі, рівня матеріального добробуту, а також від того, чи є у нас діти. Тим не менш, їх аналіз не показує того, наскільки одна людина добріша за іншу. Швидше навпаки, він дає інформацію про те, звідки береться людська доброта, чи то вона безмежна, чи то дуже скромна. З урахуванням вищесказаного, представляємо вашій увазі фактори, які мають найбільший вплив на формування доброти.
Рівень інтелекту. У учасників, які показали високі результати під час виконання тестів на уважність, когнітивних і IQ тестів, виявлялася більша схильність до справжньої доброті, і набагато менша прояву стратегічної чи мотивованої нормами доброти. До того ж, ці люди не вважають себе «добряками». Ці відкриття суперечать популярному упередженню про те, що люди з високим рівнем інтелекту, перш ніж допомогти будь-кому, ретельно все прораховують або ж оцінюють те, наскільки їхній вчинок буде відповідати нормам, що устояли в суспільстві. Люди з нижчим рівнем інтелекту, здійснюючи добрі справи, навпаки виходили з особистих чи взаємовигідних інтересів, і навіть оцінювали вплив вчинку з їхньої репутацію. Так само, які низький рівень негативу, вчені пов'язують високі бали за тестами визначення розумових здібностей з проявом «доброти в ім'я доброти».
Вік, гроші, сім'я та стать. У дослідженні вчені з'ясували, що у доброту також впливають демографічні чинники. Чим старшими стають люди, тим менше вони схильні до прояву справжньої доброти. Так само справа і з добротою, мотивованою нормами. Однак це зовсім не означає, що з віком вони втрачають свою доброту. Це говорить лише про те, що людей похилого віку мало цікавлять питання взаємної вигоди, справедливості та репутації. Тепер їхня доброта більше залежить від аналізу ефективності докладених зусиль.
Що стосується сім'ї, то в учасників-батьків виявлено нижчу схильність до прояву справжньої доброти, проте на це ніяк не впливали інші фактори доброти, як вік, рівень доходу, стать. Чи справді життя батька настільки виснажує людину, що в ній не знайдеться місця для справжньої доброти? Знову ж таки, тільки подальше дослідження дасть відповідь на це питання. Це дослідження також частково підтвердило загальні гендерні стереотипи щодо доброти: у жінок виявилася велика схильність до самооцінної доброти. А бажання допомагати від щирого серця дійсно частіше виникає у чоловіків.
Значення цього дослідження полягає в тому, що воно готує ґрунт для системного проектування моделі людської доброти, як складові якої входитимуть розумові та поведінкові основи, а також різні контекстні параметри. Також це дослідження надає теоретичний план дій для зростаючої кількості наукових праць, що стосуються споконвічних питань чесноти та виживання людства.