А Ви розумієте, що каже Ваша кішка
А Ваша кішка розуміє Вас? Новий проект шведських вчених присвячений вивченню спілкування людей та котів.
Багато видів тварин - від вовків до дельфінів - імовірно мають «акцент» залежно від місця проживання. Тепер вчені з Ліндського університету (місто Лінд, Швеція) мають намір з'ясувати, чи є місцеві «діалекти» котячою мовою і як впливає голос людини на особливості нявкання кішок.
Ось що каже керівник проекту, професор фонетики Сусанн Шотц: «Здається, що кішки вміють свідомо змінювати інтонацію та мелодію свого «мяу» залежно від того, яке повідомлення вони хочуть передати, наскільки це повідомлення терміново і як воно емоційно забарвлене. Ми хочемо з'ясувати, як впливає на кішок мову, діалект та інтонацію людей, які з ними спілкуються. Тому що є підозра, що різна «говірка» людей з різних регіонів впливає на «говірку котів».
Фото: Сусанн Шотц та її піддослідний кіт
«У нашому проекті ми будемо використовувати фонетичний аналіз для порівняння «мови» кішок із двох різних провінцій Швеції: центральної (Стокгольм) та південної (Лінд). Порівняння «мелодій» котячої вокалізації допоможе з'ясувати, чи кажуть кішки, як і люди, на різних діалектах» - продовжує Сусанн Шотц. - «У найближчі кілька років ми зможемо зрозуміти, що кішки намагаються сказати нам, людям, і як вони хотіли б, щоби ми з ними розмовляли».
Офіційна назва проекту: "Мелодія в людино-котячих комунікаціях". У ньому беруть участь три дослідники з двох університетів – у Лінді та Лінкепінгу. Для стислості вчені називають його «Мяузика». На дослідження приділяється п'ять років – до 2021 року.
Щоб розібратися з особливостями спілкування між людиною та кішкою, група вчених зосередиться,одного боку, на вивченні інтонації, голосу та стилю мовлення людей, які звертаються до кішок, а з іншого боку – на мелодиці нявкання кішок, які звертаються до людей.
Сьогодні це може здатися дивним, але в майбутньому результати такого дослідження допоможуть людям вибудовувати нормальне спілкування з кішками у себе вдома, у ветеринарних клініках, розплідниках та притулках.
Внаслідок одомашнення кішок, яке почалося близько 10000 років тому, кішки навчилися спілкуватися з людьми, використовуючи візуальні та звукові сигнали. Деякі породи кішок – сіамські, бірманські – здаються «балакучішими», ніж інші. Можливо, «розмовні» навички кішки залежать навіть від породи.
Дикі та бродячі кішки зазвичай перестають нявкати у дорослому віці, коли відпадає необхідність спілкування з кішкою-матір'ю. Домашні кішки використовують нявкання для привернення уваги людей та спілкування з ними. Однак багато аспектів вокального репертуару кішок зрозумілі не всім і не до кінця.
«Ми знаємо, що кішки вміють змінювати «мелодику» звуків, що видаються ними, в досить широкому діапазоні, але не знаємо, як інтерпретувати ці зміни» - говорить доктор Шетц. «Ми записуватимемо звуки, що видаються тридцятьма – п'ятдесятьма кішками у різних ситуаціях: коли вони хочуть кудись потрапити, коли вони задоволені, дружелюбні, щасливі, голодні, роздратовані чи розсерджені. А потім шукатимемо відмінності у фонетичних структурах».
Ще до початку проекту вчені, тестуючи обладнання, записали кілька зразків котячих «мелодій». В одному з них вони помітили, що тональність нявкання кішки повільно піднімається вгору, коли кішка просить їжі, і навпаки, знижується, коли кішка почувається незатишно на прийомі у ветеринара.
Ще одне завдання дослідження - визначити, чи є різниця вреакції кішок на різні аспекти людської мови: тембр голосу, стиль спілкування та інтонацію Звертаючись до кішки, люди зазвичай підвищують тональність голосу, як із спілкуванням із дітьми. А доктор Шотц хоче з'ясувати, що воліють самі кішки – сюсюкання чи спілкування на рівних, як із дозрілими.