День атласу в Таджикистані магія візерунків та кольору - BBC News українська служба
Поділитися повідомленням у
Зовнішні посилання відкриються в окремому вікні.
Зовнішні посилання відкриються в окремому вікні
Зовні атлас і адреса подібні, проте атлас виготовлений з натуральних волокон на шовковій основі, а ось при виробництві адреси використовується бавовна.
Для виготовлення натурального атласу з коконів шовкопряда видобувають нитки, які майстри-абрабанди (у перекладі - "хмари, що обв'язують"), обробляють, потім вручну розфарбовують у різні кольори, готують шовкову основу і ткуть атлас на ткацьких верстатах. Проте останніми роками дедалі частіше випускають штучний атлас. І виробництво дешевше, і собівартість нижча, але якість тканини бажає кращого.
Відомий таджицький модельєр Мукаррама Каюмова розповідає, що на вибір тканин та смакові уподобання вплинули кліматичні умови та національні традиції. Одяг мав рятувати влітку від спеки, а взимку від холоду. Натуральні тканини з бавовни дуже добре справлялися із цим завданням.
Атлас та адреса сьогодні до Таджикистану завозяться в основному з Китаю та Узбекистану. На півночі країни працює підприємство "Худжандатлас", яке випускає близько десяти видів атласу. Проте місцеві модниці вважають за краще купувати китайські та узбецькі тканини.
На початку XX століття в Худжанді, що на півночі країни, налічувалося щонайменше 4500 майстерень з виробництва шовкових тканин. Великий вплив на розвиток шовківництва у сучасному Таджикистані вплинув Великий шовковий шлях. Китайські торговці привозили шовк до міст Середньої Азії, а місцеві ремісники їздили до Китаю вивчати тонкощі шовкоту.
Тим часом, уТаджикистані більшість підприємств із випуску атласу простоює, і секрети стародавнього ремесла поступово забуваються.
Відповідно до традицій, на весілля нареченій треба приготувати одразу кілька суконь із яскравих та дорогих тканин. А сторона нареченого як калим (викуп) повинна привезти до будинку родичів нареченої близько десятка дорогих відрізів або готових шат.
Відразу після весілля жінка має носити традиційні сукні до 40 днів. У містах цими правилами часто нехтують, але в сільських районах їх, як і раніше, суворо дотримуються. Втім, останніми роками до моди поступово входять довгі сукні, пошиті в традиційному стилі, що додає роботи кравчиням.
Більшість тканин на місцевих ринках називають іменами відомих політиків, артистів чи фільмів. Так товару легко знайти шлях до споживача. За основу береться те, що вже у всіх на слуху.