Діагностика феохромоцитоми

  • Ультразвукове дослідження надниркових залоз, комп'ютерна томографія, пневмосупраренорентгенографія з томографією: пухлина надниркових залоз.
  • Останнім часом для діагностики феохромоцитоми надниркової та позанадниркової локалізації застосовують внутрішньовенне введення метайод-бензилгуанідину, міченого 131I з подальшою сцинтиграфією через 24 години, попередньо проводиться блокада щитовидної залози препаратами йоду.

  1. Загальний аналіз крові та сечі як поза, так і під час нападу.
  2. БАК: глюкоза, натрій, калій, НІЖК, тест на толерантність до глюкози.
  3. Аналіз крові та сечі на глюкозу під час нападу.
  4. Екскреція адреналіну та норадреналіну з сечею добова та протягом 3 годин після нападу.
  5. Пневмосупраренорентгенографія.
  6. Ультразвукове дослідження надниркових залоз.
  7. Комп'ютерна томографія області надниркових залоз.
  8. Внутрішньовенне введення метайодбензилгуанідину, міченого 131I, з наступною сцинтиграфією.

Приклади формулювання діагнозу:

  1. Феохромоцитома лівого наднирника; пароксизмальна форма з постійними гіпертензивними та нервово-вегетативними кризами.
  2. феохромоцитома правого наднирника, стабільна форма; симптоматична артеріальна гіпертензія ІІІ стадії; дистрофія міокарда, НІІА ст; цукровий діабет легкого ступеня.

О.Чіркін, А.Окороков, І.Гончарик

Стаття: "Діагностика феохромоцитоми" з розділу Хвороби ендокринної системи