Морське вудлище

Морські вудилища виготовляються з фібергласу або графіту або з комбінації цих двох матеріалів (відомої як композит). Найбільш уживаний матеріал - фіберглас. Ідеальна довжина – 170 – 240 сантиметрів). При лові в положенні в човні, щоб зручніше було боротися з великою рибою, краще використовувати стояче вудлище. Вуження на пірк або джигу, як правило, вимагає сильного вудлища, не надто довгого, особливо при вженні в глибшій воді: вудіння з приманкою поблизу дна вимагає довшого і м'якшого бланка. Вудилища бувають різного ладу: повільного, середнього та швидкого. Більшість людей віддає перевагу вудлищу з повільним строєм для легкого морського лову, тому що їм легше керувати і боротися з рибою.

Морське вудлище складається з кількох частин: упору, рукояті, котушкодержателя, передньої рукояті, бланки та направляючих (пропускних) кілець. Деякі вудлища мають сполучну муфту в середній секції, в той час як інші з'єднані в рукояті.

Рукоятка виготовляється або з деревини, фібергласу, штучних матеріалів або з легких сплавів металів (головним чином для тролінгу). Котушкотримач повинен мати дві запори. Передня рукоять - 20 - 30 сантиметрів завдовжки: це залишає руці більший простір при боротьбі з рибою. Передню рукоять зазвичай виготовляють із пробки, пінопласту чи шкіри.

Бланк зазвичай має 4 - 7 пропускних кілець: роликових, афтко (Aftco), керамічних, фуджі (Fuji) або покритих хромом латунних пропускних кілець, вставлених у покриту хромом латунну основу. Роликові напрямні спеціально розроблені для тролінгу та швидко плаваючої риби, щоб мінімізувати тертя та зношування волосіні, яке відбувається у пропускних кільцях при боротьбі з рибою. Пропускні кільцявстановлюють на вудилище на одній або, за допомогою кріплення, на двох ніжках, останнє кільце надівається на кінчик вудилища і становить одне ціле.

Морська котушка

Є два основних типи котушок: безінерційна котушка та мультиплікаторна котушка із зіркою чи важелем. Безінерційна котушка служить для легкого морського донного лову, лову спінінгом і тролінгу невеликих видів риби. Слабкі місця її конструкції, це наявність кількох передавальних осей і невелика місткість волосіні великого діаметра. Мультиплікаторна котушка має конструкцію гальма типу "зірка", як у котушки "пені сенатор" (Pernn Senator), або важільну, як у котушки "пін інтернешенал" (Pernn International). Основна відмінність - те, що гальмо типу "зірка" складається з декількох гальмівних дисків, які натискають один на одного, коли фрикціон активізований, на відміну від важеля, де він функціонує подібно до одного великого диска, що передає всі гальмівне зусилля. Важелева конструкція має гальмівний диск котушки набагато більшого розміру, ніж диск "зірки", і, відповідно, міцніший. Його дорожче замінити, але й служить він набагато довше і передає гальмування рівномірніше і ніжніше. Важелевий фрикціон активізується подібно до зчеплення за допомогою ручки, яка є одночасно і тяговою і стискаючою, у той час як котушка із зіркою має окремі приводи для з'єднання або від'єднання шпулі котушки.

Який тип котушки вибрати, залежить від типу вудіння та виду риби, на яку збираються полювати. Тролінгова котушка робиться тільки важільного типу. Облов дна і вудження з джигою або пирком можуть бути здійснені з обома типами, але краще з котушкою, шпуля якої виготовлена зі штучних матеріалів, а не з металу, що робить всю конструкціюважчою.

Маленькі морські котушки можуть бути обладнані лісоукладачем для кращого та легшого розміщення волосіні на шпулі. Морські котушки класифікуються за класами від 1/0 до 16/0 та за специфікаціями, 12, 20, 30, 50, 80 або 130 фунтів (5,5; 9,1; 13,7; 22,8; 36,6 або 5,9 кілограми), які відповідають класам ІДФА. 22,8-кілограмову волосінь можна використовувати на 13,7-кілограмовій котушці. У звичайній морській ловлі для дрібної риби більшість рибалок використовує снасті в класі ІГФА 6 – 30 фунтів, або 2,7 – 13,7 кілограма, а у разі потреби – 50 фунтів, або 22,8 кілограма. Кращий розмір котушки для легшого донного вудіння при лові з джигою і пирком - від 1/0 до 4/0. Котушки мають різні передавальні числа - від 1:2,5 (нормальний) до 1:3,8 (високошвидкісний). Маючи котушку з високим передатним числом, боротися з рибою важче.

Шнури та волосіні

Ліски з нейлону почали використовувати морські рибалки після закінчення Другої світової війни. До війни широко використовувалися волосіні рослинного походження, але волосіні з нейлону витіснили їх. У наші дні найбільш поширені, волосіні з монофіламентної нейлонової жилки та дакронові (синтетичне плетіння), шнури та корд.

Особливо популярна нейлонова волосінь з мононітки, завдяки її дешевизні і досить великій міцності. Вона не гнеться і має високий опір розриву. До недоліків нейлонової волосіні відноситься і те, що її легко пошкодити, і її висока еластичність одночасно з лінійним розтягуванням на 20-30%. Крім того, вона також втрачає деяку частину міцності, коли знаходиться у воді, а також на вузлах. До того ж, її опір на розрив зменшується від впливу сильних сонячних променів. Нейлонові волосіні бувають прозорі, кольорові абофлуоресцентні. Останній тип пропонує нам чудовий контроль за ліскою при, наприклад, тролінгу. Деякі ліски сертифікуються за гарантованим зусиллям на розрив, позначеному на упаковці або шпулі волосіні, наприклад, 20, 50 або 80 фунтів або 4,5; 11,0; чи 16,9 кілограма. Ці волосіні використовуються на змаганнях з вудіння. Вартість таких лісок зазвичай трохи вища, ніж несертифікованих.

Дакронова волосінь сплетена подібно до порожньої труби. Вона розтягується не більше ніж на 10%, не втрачає опору на розрив при підвищеній вологості і набагато міцніша у вузлах, ніж волосінь з нейлонової монофіламентної нитки. Вона має фактично той самий діаметр, як і нейлонова жилка, оскільки, коли її прядуть, повітря всередині перебуває під тиском. Вона також краще укладається на шпулі котушки. Така волосінь використовується для тролінгу і, іноді, для інших видів риболовлі. Її слабкості: ціна і той факт, що пошкодження на волосіні не так легко виявити, як на волосіні з нейлонової монофіламентної нитки.

Шнури поділяють на шнур зі свинцевим сердечником, одножильний або багатожильний, що має 7 або 49 жилок, та за наявністю або відсутністю нейлонового покриття.

При лові риби в морі, шнури, волосіні та інші снасті повинні бути прив'язані та з'єднані просто та ефективно. Загальне правило: кількість вузлів має бути не більшою, ніж абсолютно необхідно.

(a) петля, що не затягується (дроперна) (b) Подвійний захватний (клінчевий) вузол (c) Скрутка (для одножильного шнура) (d) Муфта (для багатожильного шнура)

Одножильний шнур використовується як волосінь для стаціонарного спінінга або при лові риби в глибоководній сильній течії. Він має високу чисту вагу, хороший опір течії і відсутністьлінійного подовження. До недоліків його відносяться труднощі правильного намотування на шпулю котушки і досить легкий обрив у разі утворення петлі (закрута). Цей шнур призначений лише для фахівців. Багатожильний шнур використовується, головним чином, для лову з даунрігером. Шнур зі свинцевим сердечником виготовлений з твердої свинцевої жилки, поміщеної в плетене покриття (оплітку). Він використовується для глибоководного тролінгу.