Офісні правила, що зводять нас з розуму - BBC News українська служба

Поділитися повідомленням у

Зовнішні посилання відкриються в окремому вікні.

Зовнішні посилання відкриються в окремому вікні

Якщо ви працюєте у великій компанії, там обов'язково існують правила та норми поведінки, яких, як очікується, мають дотримуватись усі.

Але що якщо ці правила заходять надто далеко? Чи, наприклад, корпоративна культура, що склалася, дозволяє поганим працівникам залишатися на посаді занадто довго? Декілька впливових експертів поділилися своїми думками на цю тему на порталі LinkedIn Influencers. Ось думка двох із них.

Смішкові вимоги та обмеження

"Компаніям необхідні правила, - пише президент компанії TalentSmartТревіс Бредберрі у статті, під назвою "Дев'ять ідіотських офісних правил, які можуть звести з розуму кожного". - Але ці правила не повинні зводитися до недалекоглядних і лінивих спроб навести лад ".

У міру зростання своєї компанії сам Бредберрі мало не піддався спокусі видати широке зведення загальних правил для всіх - у відповідь на окремі порушення порядку. "Але саме таким чином більшість компаній зазнають невдачі", - пише він.

"При найближчому розгляді ми виявили, що майже в кожному випадку нове правило замість вирішення проблеми залишається пасивною спробою, яка вбиває моральний дух, - пише Бредберрі. - Якщо компанії доводиться вводити сміховинні та деморалізуючі правила для запобігання безглуздій поведінки окремих працівників - це проблема управління".

Отже, які ж найгірші правила вигадуються компаніями - ті самі, які доводять працівників до білого жару? Бредберрі називає деякі з таких нісенітниць.

"Обмеження користування інтернетом. Є певнівебсайти, куди ніхто не повинен заходити з робочих комп'ютерів, і я не про "Фейсбук" говорю. Але як тільки ви заблокуєте порнографію та інші очевидні речі, ухвалення рішення про межі дозволеного перетворюється на важкий і довільний процес, - пише він. -Люди повинні мати нагоду вбивати час в інтернеті під час перерв. Коли компанія без потреби обмежує доступ до інтернету, вона не просто деморалізує працівників. Швидше за все, вона створює непотрібні труднощі у виконанні їхньої роботи”.
"Смішкові вимоги до відвідуваності та годин роботи. Людям платять зарплату за виконувану роботу, а не за конкретні години просиджування на робочому місці. після роботи або приходять у свої вихідні, ви тим самим їм кажете, що внутрішні правила важливіші за продуктивність. Від цього вражає недовірою", - вважає він.
"Заборона співробітникам користуватися преміальними бонусами за часті перельоти. Вже якщо і існує бонус, зароблений втомленими від відряджень співробітниками, то це їх преміальні бонус-мілі за часті польоти. Коли людям не дозволяється залишати зароблені милі для особистого користування, "Це тільки виставляє менеджерів скнари і підживлює образу співробітників після кожного перельоту, - пише Бредберрі. - Під час робочих поїздок люди значною мірою жертвують своїм часом, енергією і душевною рівновагою. Позбавлення бонусних миль дає їм відчути, що ви не цінуєте їх самопожертву, що ви готові задушитися за кожен долар, збагачуючись за їхній рахунок".
"Примусовий рейтинг продуктивності. Коли ви силою втискаєте співробітників у якийсь ранжир, ви (...) невірно оцінюєтепродуктивність їхньої праці, змушуєте кожного відчувати себе просто гвинтиком, створюєте невпевненість і незадоволеність у роботі, коли службовці починають боятися, що їх звільнять через штучно введену систему, - пише він. - Це ще один приклад лінивої політики, яка уникає важкої, але необхідної роботи з об'єктивної оцінки кожного співробітника на підставі його чи її переваг”.

Звільніть їх, щоб хвороба не поширювалася

Звільняти завжди важко. Багато компаній, особливо нещодавно створені, не відразу звільняють поганих працівників, зазначаєХантер Уок, партнер у компанії Homebrew VC, у статті "П'ять відмовок на виправдання керівникам, які не звільняють поганих працівників". "Існує набір фальшивих логічних викладок, які я чую від власників компаній, які намагаються пояснити, чому вони не розбираються з поганим працівником".

Серед названих відмовок часто зустрічаються такі:

"У нас так багато роботи, а вони вносять хоч якийсь внесок. Так, можливо, що вони не повні нулі. Вони приходять на роботу не для того, щоб покласти ноги на стіл і жувати печиво по 10 годин, але їхня погана продуктивність - все одно чистої води негатив, - пише Уок. - Зазвичай вона створює додаткове навантаження для всіх інших членів команди, яким доводиться допомагати або виправляти помилки поганих працівників".
“У відділі їх люблять, і я не хочу ризикувати гармонією. , чому ви не вирішуєте проблему. Кожен день вашої відстрочки стає можливістю і для подальшого поширення зараження, і для втечі решти членів команди", -наголошує він.
"Я винен, хороший керівник став би підвищувати їх кваліфікацію. Ви свій час повинні витрачати на мотивування ваших кращих співробітників і на допомогу в знаходженні яскравіших талантів для вашої молодої компанії, - радить Уок. - Чи були помилки при можливо, але ви повинні відокремити цей урок від аналізу помилок і не ускладнювати наслідки зволіканням".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою можна на сайті BBC Capital.