Придушення овуляції
Читати ще:
Придушення овуляції
Використання агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону
Лікування агоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) знижує і регулює виділення гонадотропіну і, зрештою, пригнічує функціонування яєчників, отже, зменшує концентрацію естрадіолу та прогестерону до рівня постменопаузи. З цих причин агоністи ГнРГ використовуються для лікування ПМР/ПМДР з кінця 1980-х років.
Тим не менш, корисність довгострокового застосування агоністів ГнРГ обмежується їх вартістю та гіпоестрогенними побічними реакціями. При короткостроковому лікуванні у жінок виникають вазомоторні симптоми (припливи), а в довгостроковій перспективі це може призвести до атрофії піхви, серцево-судинних ризиків, демінералізації кісток та остеопорозу. Для того, щоб усунути ці побічні ефекти та довгострокові ризики, використовуються естрадіол та прогестин, але вони можуть спричинити симптоми, як при ПМС.
Корисність агоністів ГнРГ з додаванням або без замісної гормональної терапії (ЗГТ) для лікування передменструальних розладів оцінювали в мета-аналізі, який включав сім рандомізованих, плацебо-контрольованих, подвійних сліпих клінічних досліджень, що включають 71 жінку (Уайат та ін, 2004).
У порівнянні з плацебо, лікування агоністами ГнРГ, само по собі, призвело до значного полегшення поведінкових симптомів, а також передменструальних фізіологічних симптомів.
Результати мета-аналізу також підтверджуються додатковими рандомізованими плацебо-контрольованими дослідженнями, які не були включені,оскільки дані неможливо знайти вилучені (Гаммарбек і Бэкстрем, 1988, Мезроу та інших., 1994;. Шмідт та інших., 1998; Хуссейн та інших., 1992; Вест і Хиллер, 1994; Мюс та інших., 1984). У них лікування агоністами ГнРГ, як повідомляється, ефективно у 60 - 75% (Гаммарбек і Бакстрем, 1988; Шмідт та ін., 1998;. Браун та ін., 1994; Фріман та ін., 1997), однак однозначної реакції на лікування не було. Крім того, за результатами мета-аналізу були зроблені висновки, що дози, достатні для пригнічення овуляції необхідні для оптимального полегшення симптомів (Сундстрем та ін, 1999).
Аналоги ГнРГ зазвичай приймаються разом з "терапією прикриття", що включає стандартні гормонозамісні препарати: естроген та
Тим не менш, зниження дози гормонозамісних препаратів може допомогти уникнути цих побічних ефектів, без зниження ефективності ГнРГ агоністів (Уайатт та ін, 2004) і, ймовірно, цього достатньо для захисту мінеральної щільності кісткової тканини (Мітвеллі та ін, 2002). Різні типи гормонозамінної терапії прикриття були проаналізовані, але ефективності вони відрізняються. Згідно з результатами рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження різних видів терапії прикриття ГнРГ агоністами у жінок з передменструальним дисфоричним розладом, лише естрадіол був пов'язаний із низьким ступенем симптомів рецидиву (Сегеблад та ін., 2009).
У поєднанні з прогестероном низька доза естрадіолу була більш ефективною, ніж висока доза, тому найкращим варіантом було переривчасте лікування з низькою дозою естрадіолу, з додаванням прогестерону (Сегеблад та ін. 2009; Бйорн та ін, 2003). Інший спосіб уникнути симптомів - використовувати безперервну комбіновану ГЗТ (гормонозамінну терапію) або тіболон, які не провокують кровотечу відміни, або використовувативнутрішньоматкову гормональну рилізинг-систему (див. нижче).
Агоністи гонадотропін-рилізинг-гормони корисні для жінок з ПМР та ПМДР, але не для жінок з передменструальним загостренням депресії (Фріман та ін, 1997). Аналізи пацієнтів без лікувального ефекту до ГнРГ з передбачуваним ПМР припустили, що у цих жінок спотворюються симптоми, можливо через психічні розлади (Пінкус та ін. 2011).
Ці результати можуть означати, що лікування ГнРГ агоністами може бути використане як діагностичний тест для ПМР та ПМДР, хоча необхідні систематичні дослідження, щоб прояснити це питання. Аналоги також корисні як можливий фармакологічний тест, щоб визначити потенційну ефективність гістеректомії та білатеральної оваріектомії у жінок з важким ПМР, які можуть хотіти остаточно позбутися симптомів (Лезер та ін., 1999).
Переклад та підготовка матеріалів для статті Зикова Віта Євгенівна.