ДРІАДА - ЗНАХАР Хрін звичайний застосування в медицині
Травники століттями застосовували хрін при різноманітних недугах. І не лише вони. В Україні, наприклад, де до хрону завжди ставилися особливо трепетно, хроном очищали воду від хвороботворних бактерій, для чого просто опускали корінь у бочку з водою. Вода довго зберігалася свіжою і сприяла виведенню з організму надлишку вологи та солі.
 |
| Хрін покращує травлення та стимулює апетит |
Хрін використовують не тільки в народній, а й у науковій медицині. Ця рослина-цілитель покращує травлення, стимулює апетит. Його застосовують як відхаркувальний, сечогінний, болезаспокійливий засіб, а також для лікування гіповітамінозів, цинги, для зниження рівня глюкози в крові. Хрін навіть вдало бореться зі стафілококовими інфекціями.
Фітотерапевти радять використовувати цього городнього лікаря як профілактичний засіб при епідеміях грипу. Він містить антибіотик арморацин і тому має протимікробну дію. Хрін багатий на мінерали (магній, кальцій, залізо, фосфор, натрій, трохи сірки), завдяки чому здатний протистояти анемії, зміцнює імунітет і печінку. Встановлено лікувальний ефект хрону при хронічному коліті та холециститі.
Ефірна олія в малих концентраціях подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, що супроводжується посиленням секреції залоз різних відділів кишківника та посилює його перистальтику. Розведений сік хрону застосовують при гастритах зі зниженою кислотністю, млявим скороченням кишечника і недостатньою функцією жовчних шляхів.
Зовнішньо сік хрону, розведений водою (1:1), застосовують для полоскання рота і горла, при стоматитах, гінгівітах, зубному болю, пародонтозі, ангіні. А також при гнійних ранах, як дратівливий засіб прирадикулітах, ревматизмі, невралгії, ішіасі, гніздній плішивості, себореї та гнійних процесах шкіри. Натертий хрін використовують як гірчичники. Свіже листя застосовують для компресів при радикулярних болях, ішіасі, невралгії, ревматизмі, подагрі. При забитих місцях і дерматомікозах його накладають у вигляді пластирів.
Хрін – чудовий косметичний засіб. У ті часи, коли була модною світла шкіра зі здоровим рум'янцем, дівчата робили собі маски із натертого хрону, змішаного з молоком. Достатньо хвилинку (при більш тривалому, може викликати опік) потримати цю суміш на щоках, щоб вони яскраво червоніли протягом кількох годин. Властивістю хрону відбілювати шкіру користувалися дівчата з ластовинням і ті, хто занадто засмаг на сонці. У суміші з тертими яблуками його наносять на обличчя і при млявій пористій шкірі.
ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ, СПОСОБИ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ
 |
| Корінь хрону радять використовувати як профілактичний засіб при епідеміях грипу |
Настій з кореня хрону (2). 25 г подрібненого кореня хрону заливають 1 склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують. Приймають по 2-3 ст. ложки перед їжею за відсутності апетиту, поліпшення діяльності кишечника, як відхаркувальний засіб. Настоєм полощуть рот та горло при різних запаленнях та ангіні. Настій коренів застосовують також при гнійничкових ранах і як косметичний засіб при вуграх та ластовинні. Але треба пам'ятати, що тривала аплікація з кашки може спричинити опік на шкірі.
Свіжевижатий сік хрону, кашку з кореня або настій на воді (1:10) використовують уяк засіб, що підвищує апетит, а також як протицинготний засіб.
Листя хрону прикладають до хворих місць, тепло загортають на 20 хв і таким чином знімають болі при радикуліті.
Кашку зі свіжого кореня хрону як зовнішній засіб, що зігріває, застосовують при попереково-крижовому радикуліті, ревматизмі, плевриті, запаленні легень. Кашку (або настій коренів) використовують при гнійничкових ранах і як косметичний засіб при вуграх і ластовинні. Але, повторимося, не слід забувати про можливість отримати опік на шкірі.
ПРОТИПОКАЗАННЯ ТА МОЖЛИВІ ПОБОЧНІ ЕФЕКТИ:
У великих дозах хрін може спричинити побічні кровотечі та підвищити кров'яний тиск. При гострих запальних процесах у кишечнику та інших внутрішніх органах (нирки, печінка, шлунок) його вживати не можна. Тривале зовнішнє застосування аплікацій із кашки цього кореня може спричинити опік.
