12 фактів з історії Битви за Британію
Повітряна Битва за Британію, що тривала майже 4 місяці влітку–восени 1940 р. і що характеризувалася зіткненнями грандіозних мас авіації, закінчилася поразкою Люфтваффе. Нацистам не вдалося завоювати панування в повітрі та створити умови для вторгнення на Британські острови.
1. Метою Гітлера, що кинув на Велику Британію небачені до того часу маси бомбардувальників і винищувачів, було завоювання панування в повітрі перед запланованим літом 1940 р. вторгненням на Британські острови – операцією Seelöwe («Морський Лев»). На пізньому етапі бою став очевидним намір нацистів придушити моральний дух британців та схилити уряд країни до миру на умовах Німеччини.
3. Проте брак пілотів стосовно готових до вильоту літаків жодного разу не перевищив у британців 10%. Навпаки, Люфтваффе мало в строю в середньому 1100-1200 пілотів, тобто їм бракувало близько однієї третини льотного складу в винищувальних підрозділах. Далися взнаки відчутні втрати, завдані німецькою авіацією під час весняних боїв над континентальною Європою.
У нальотах на Велику Британію взяли обмежену участь ВПС Італії
5. Загалом у повітряних боях, рейдах бомбардувальної авіації та при повітряному патрулюванні за цей час загинуло 1495 льотчиків RAF, з них 449 льотчиків-винищувачів, 718 членів екіпажів бомбардувальників, 280 – членів екіпажів літаків. Загинули 47 новозеландців, 47 канадців, 24 австралійці, 17 південноафриканців, 35 поляків, 20 чехів та словаків, 6 бельгійців.
Загинули 2698 німецьких льотчиків, 967 потрапили в полон.
За весь період бою бомбардувальна авіація RAF здійснила 9180 вильотів, у той час як винищувальна авіація – близько 80 000, при цьому втрати екіпажівбомбардувальників виявилися помітно вищими – їхня місія була значно небезпечнішою, ніж у льотчиків-винищувачів.
8. Повітряна битва розділилася на кілька етапів:
10. З Битвою за Британію пов'язаний останній в історії наземний бій між королівськими та іноземними солдатами - Battle of Graveney Marsh. Спільними зусиллями зенітників та винищувачів було підбито Ju-88, який здійснив вимушену посадку. На місце посадки вирушив загін Лондонських ірландських стрільців (London Irish Rifles). Однак німецькі льотчики не здалися без бою, і в перестрілці одного з них було поранено. Коли льотчиків було взято в полон, британцям вдалося знешкодити встановлений німцями зарядний пристрій. На бомбардувальнику було знайдено приціл нової конструкції для бомбометання, вивчення якого дало британським експертам можливість отримати цінну технічну інформацію.
12. Битва за Британію зумовила різкі зміни у громадській думці американців щодо очікуваних підсумків війни у Європі. Під час битви багато американців слідом за Джозефом Кеннеді (Joseph Kennedy, у той час – посол США у Великій Британії) вважали, що Британія не встоїть, і її поразка – питання кількох тижнів чи місяців. Президент Рузвельт, однак, прийняв точку зору свого емісара Білла Донована (Bill Donovan), який відвідав Великобританію в період бою і переконав президента в необхідності надання традиційному союзнику всебічної підтримки.